Музей совєтської окупації

Музей совєтської окупації України (вул. Михайла Стельмаха, 6-А) створено за ініціативою Київської міської організації товариства «Меморіал» ім. В. Стуса. Першою експозицією музею стала виставка «Забуттю не підлягає: хроніка комуністичної інквізиції в Україні 1917–1991», відкрита 30 листопада 2001 року. У 2003 році музей офіційно зареєстрували як заклад культури, а 2007 року йому було присвоєно сучасну назву «Музей радянської окупації України». Ідея та втілення музею належить голові київського «Меморіалу» Роману Круцику та його колегам.

Основні експозиції

Музей розташований у трьох залах і містить низку тематичних експозицій, що висвітлюють різні аспекти радянських репресій і окупації в Україні. Серед них:

• «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції (1917–1991) – центральна експозиція музею, що охоплює хронологію злочинів радянського режиму в Україні від революції 1917 року до розпаду СРСР. У ній представлено близько 54 великих плакатів з документами і фотографіями тоталітарного періоду.
• «Народна війна (1917–1932) – виставка про збройний опір українського селянства та національних збройних формувань більшовицькій окупації. Сформована за результатами багаторічних досліджень архівних матеріалів, містить понад 300 фотодокументів та ілюстрацій про повстанський рух.
• «Київський мартиролог» – присвячена зруйнованим комуністичними репресіями архітектурним та суспільним пам’яткам столиці, а також долям київських родин у часи Голодомору й сталінських чисток.
• «Українські Соловки» – експозиція про тисячі українських в’язнів радянських тюремних таборів (особливо Соловецьких таборів), до якої увійшли особисті речі, фотографії та документи.
• «Мовна експозиція» – розповідає про утиски української мови та культури, зокрема про українізацію 1920-х і наступне її згортання, коли державою вводилися русифікація і мовні обмеження.
• «Втрачена пам’ять», «Зламані долі», «Нищення духовності» – менші за обсягом тематичні стенди й плакати, що висвітлюють такі теми, як знищення культурної та релігійної спадщини, масові депортації і страту інтелігенції, руйнація традиційних громадських зв’язків, духовенства та освіти.

Кожна експозиція подана стендами з документами і світлинами, інколи супроводжується путівником. У музеї також діють повноцінна наукова бібліотека (близько 4 тис. примірників) і відеотека з понад 80 науково-популярними фільмами, що використовуються для лекцій та показів.

Цікаві факти та сучасні проєкти

• Об’ємний архів. Колекція музею складається з копій документів різних рівнів: архівів СБУ (деякі матеріали – декласовані), ГРУ, НКВС, а також фото та спогадів очевидців. Загальний обсяг оцифрованих фондів перевищує 100 Гбайт, що робить музей одним із найбільш документально забезпечених приватних музеїв України.
• Перші і найвідоміші. Це – один із перших музеїв радянського тоталітаризму на пострадянському просторі. Відтоді подібні заклади з’явилися тільки в Грузії, Латвії, Естонії та Литві.
• Гості музею. Серед відвідувачів музей мав відомих гостей: наприклад, тут бував колишній лідер Пан’європейського союзу принц Отто фон Габсбург. Звичайними відвідувачами є активісти, учні, студенти, туристи з України і закордону.
• Суперечки й атаки. Одразу після появи інформації про відкриття музею у 2007 р. на офіційний сайт Київського «Меморіалу» вчинили хакерську атаку. У 2011 році діяльність музею намагалися перевірити органи місцевої влади та СБУ – іноді навіть за доносами (один підроблений лист проти музею згодом викрили українські журналісти). Це підкреслило резонансність теми комуністичних репресій у сучасній Україні.
• Освітня діяльність. Працівники музею регулярно проводять лекції, семінари та історичні конкурси для молоді. Наприклад, тут відбуваються етапи Всеукраїнського конкурсу студентських робіт з історії України. Музей також створює виїзні стендові виставки, що демонструються в українських школах, університетах, а іноді й за кордоном (у містах Канади – Оттава, Торонто, Монреаль тощо).
• Цифрові проєкти. За матеріалами експозицій підготовлено кілька наукових видань, зокрема збірник документів «Чекістське досьє окупованої України» (т. 1–3, 2014–15). Експозиції музею також були оцифровані й демонструвалися на CD/DVD, а музей щороку організовує презентації та стендові виставки, що ілюструють маловідомі сторінки ХХ століття.