У Скарбниці Національного музею історії України 26 липня відбудеться авторська екскурсія «Казковий світ коштовностей. Чарівні казки». Її проведе провідна екскурсоводка музею Ольга Дударєва, яка запропонує відвідувачам поглянути на знайомі з дитинства сюжети через старовинні прикраси, символи та уявлення наших предків. Початок події запланований на 13:00.
Екскурсія побудована як своєрідна мандрівка між музейною експозицією та усною народною традицією. Відвідувачі розглядатимуть зображення на коштовностях і водночас пригадуватимуть історії про тридев’яте царство, чарівних істот, героїв, магічні предмети та випробування, які переходили з покоління в покоління. Організатори пропонують не лише впізнавати персонажів, а й спробувати зрозуміти, чи могла в казкових оповідях зберегтися частина реального досвіду давніх суспільств.
Сама назва екскурсії натякає на подвійний спосіб сприйняття музейних предметів. З одного боку, коштовності можна розглядати як витвори ювелірного мистецтва, оцінюючи майстерність обробки металу, композицію, орнаменти та художню фантазію майстрів. З іншого — кожен образ на прикрасі може бути частиною значно ширшої системи уявлень про світ, порядок, владу, родину, природу й небезпеку.
Казка в такому контексті постає не просто дитячою розвагою. Протягом століть вона виконувала роль пам’яті спільноти, передаючи правила поведінки у формі, яку легко запам’ятати. Через пригоди героїв люди вчилися розрізняти добро і зло, розуміти наслідки необдуманих рішень, шанувати дане слово, допомагати слабшим, не довіряти оманливій зовнішності та готуватися до випробувань.
Під час екскурсії йтиметься про яйце-райце — один із найбільш загадкових образів українського фольклору. У народних оповідях яйце може приховувати надзвичайну силу, багатство, нове життя або навіть цілий світ. Такий сюжет пов’язаний із дуже давнім уявленням про яйце як символ народження, відновлення та безперервності існування. Навіть у сучасній культурі цей образ не втратив своєї впізнаваності, а в музейному просторі може розкритися через орнаменти й предмети, пов’язані з уявленнями про життєву силу.
Історія про кривеньку качечку відкриває інший пласт народної мудрості. Зовні слабка й непомітна істота виявляється здатною змінити життя тих, хто поставився до неї з добротою. Казка нагадує, що справжня цінність не завжди помітна одразу, а співчуття й гостинність можуть бути винагороджені. Водночас порушення довіри або надмірна цікавість часто призводять до втрати дива.
У програмі згадується і чарівне дзеркальце. У казках воно не просто відображає зовнішність, а розкриває приховану правду, показує далекі події чи викриває обман. Дзеркало здавна сприймалося як межа між видимим і невидимим, а його блискуча поверхня могла наділятися особливими властивостями. В оздобленні старовинних речей мотив відображення нерідко пов’язувався із самопізнанням, красою, владою та небезпекою надмірного самолюбування.
Не менш промовистим є меч-гартованець — зброя героя, яка допомагає перемогти зло. У фольклорі чарівний меч майже ніколи не є звичайним предметом. Він може дістатися лише тому, хто пройшов випробування, довів свою відвагу або отримав підтримку надприродних сил. За цим образом стоїть уявлення про право на силу: справжній герой має не просто володіти зброєю, а бути гідним її.
Образ Жар-птиці поєднує красу, світло й небезпеку. Її пір’я сяє, наче вогонь, а зустріч із нею змінює долю героя. У різних казках пошук чарівного птаха стає початком складної подорожі, під час якої людина долає страх, спокуси та зраду. Птахи загалом посідали важливе місце у світогляді давніх народів, адже могли вільно рухатися між землею і небом. Тому їх часто пов’язували з посланнями богів, душею, свободою та переходом між світами.
Золотогриві коні також уособлюють значно більше, ніж швидкість або красу. Кінь протягом тисячоліть був супутником людини, символом достатку, воїнської сили та високого становища. У казкових сюжетах незвичайний кінь нерідко розуміє людську мову, попереджає про небезпеку й допомагає героєві пройти там, де звичайна людина була б безсилою. Золотий колір підкреслює винятковість такої тварини та її належність до чарівного світу.
Окреме місце у розповіді посідатимуть Кирило Кожум’яка та Змій. Їхнє протистояння належить до найвідоміших героїчних сюжетів української традиції. Кирило перемагає не завдяки знатному походженню чи чарівній зброї, а завдяки надзвичайній силі, праці та рішучості. Він постає захисником громади, який бере на себе відповідальність у момент найбільшої небезпеки.
Змій у таких історіях є образом хаосу, руйнування і загрози звичному порядку. Водночас він може уособлювати стихію, ворожу силу або випробування, без якого герой не здатен повністю розкрити свої якості. Саме тому боротьба зі Змієм з’являється у фольклорі багатьох народів. Перемога над чудовиськом означає відновлення рівноваги та повернення безпеки.
Особливість екскурсії полягає у спробі пов’язати ці сюжети з реальними предметами. У музеї казкові образи перестають бути лише словами з книжки. Вони постають у металі, лініях орнаменту, фігурах тварин, птахів, воїнів і фантастичних істот. Саме коштовності нерідко зберігають найважливіші для певної культури символи, адже прикраси супроводжували людину в повсякденному житті, під час свят, обрядів і поховань.
Коштовний матеріал також мав символічне значення. Золото асоціювалося із сонячним світлом, владою, тривалістю та незмінністю. Срібло могло пов’язуватися з місяцем, водою та захисними властивостями. Каміння, колір і форма виробу підбиралися не лише заради краси. У багатьох культурах прикраса могла повідомляти про походження, статус, вік або роль людини у суспільстві, а також виконувати функцію оберега.
Авторська екскурсія дозволить побачити, як давні уявлення продовжують існувати в сучасній культурі. Ми й нині використовуємо казкові формули, порівнюємо сміливу людину з богатирем, називаємо омріяне місце тридев’ятим царством або шукаємо чарівне рішення складної проблеми. Образи, створені століття тому, залишаються зрозумілими, оскільки говорять про універсальні страхи, надії та моральний вибір.
Подія може зацікавити як дорослих, які хочуть по-новому поглянути на знайомі сюжети, так і родини з дітьми. Молодші відвідувачі зможуть упізнавати героїв і магічні предмети, а старші — розглядати казку як історичне джерело, у якому збереглися сліди давніх обрядів, суспільних норм і способів пояснення світу.
Екскурсія «Казковий світ коштовностей. Чарівні казки» відбудеться 26 липня 2026 року о 13:00 у Скарбниці Національного музею історії України. Музей розташований за адресою: вулиця Лаврська, 21, корпус 12, на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Вартість участі становить 300 гривень. Для школярів, студентів і пенсіонерів діє пільгова ціна — 250 гривень. Додатково купувати вхідний квиток до музею або на територію Лаври не потрібно. Замовити екскурсію можна через екскурсійний відділ Скарбниці за телефоном (044) 280 13 96.