Києво-Печерська лавра – одне з найвідоміших святинь України, яке має величезне історичне, культурне та релігійне значення. Занесена до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО та визнана однією з найбільших архітектурних і духовних цінностей країни, Лавра приваблює не лише вірян, а й туристів з усього світу.
Щороку тисячі паломників та мандрівників відвідують це місце, де вражають не лише величні храми та монастирі, але й захопливі історії, пов’язані з його давньою спадщиною. На території Лаври збереглося понад сотня будівель, що мають величезну культурну цінність, а її знамениті підземні печери приховують мощі святих, які зберігаються тут вже кілька століть. Детальніше про Києво-Печерську лавру читайте далі в нашому матеріалі.
Виникнення та становлення Києво-Печерської лаври
Києво-Печерська лавра має глибоке коріння, яке сягає 1051 року, коли монахи Антоній і Феодосій заснували монастир у печерах поблизу літньої княжої резиденції Берестово, що знаходилася недалеко від Києва. Це був початок великої історії духовного центру, який через століття став однією з найвизначніших святинь не лише Київської Русі, а й усього православного світу.
Коли кількість ченців досягла 12 осіб, преподобний Антоній обрав колишнього боярина Варлаама Печерського настоятелем монастиря. Сам ж Антоній у 1062 році переселився на сусідній пагорб, де викопав нову печеру. Так з’явилися печери, що пізніше отримали назви Ближні та Дальні. Варлаам у 1058 році побудував дерев’яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З того часу монастир став важливим осередком християнства на Київській Русі. У XII столітті він отримав статус лаври — найбільшого та найвпливовішого монастиря.
Коли кількість братії зросла до 100 осіб, князь Ізяслав, на прохання преподобного Антонія, подарував ченцям землю над печерами, де була побудована перша дерев’яна церква. Навколо церкви стали зводити нові келії, а печери стали місцем поховання.
Напад монголів на Києво-Печерську лавру
У кінці 12 століття монастир був укріплений оборонними стінами. У 1240 році Київ був зруйнований і пограбований полчищами степових кочовиків. Церкви та монастирі, як і вся Київська Русь, зазнали значних втрат від загарбників. Однак церква була звільнена від сплати постійної данини на користь Золотої Орди. Проте загальний захист не забезпечив церкві захисту від насильства та руйнувань культових споруд. Кам’яне церковне будівництво припинилося, іконописання зупинилося, а багато ремесел занепали.
Будівництво фортифікацій та Успенського собору
У 1698-1701 роках побудували нові фортифікаційні стіни з бійницями та баштами. У 1073 році в урочистій атмосфері було закладено кам’яний Успенський собор. У 1731-1744 роках на території Лаври з’явилася величезна дзвіниця, що стала однією з найвищих споруд того часу — її висота складала 96,52 метри.
Києво-Печерська Лавра у 18-19 столітті
Протягом 18 століття Києво-Печерська лавра перетворилася на найбільший церковний “феодал” в Україні, що володів величезними територіями та ресурсами. Лавра включала три міста, понад 200 сіл та хуторів, а також численні заводи та виробництва, що значно впливали на економіку того часу.
У 1888 році Лавра стала головним монастирем в Україні, отримавши під своє керівництво багато дрібних монастирів і пусти. Вона була не тільки релігійним, а й культурним центром, де працювали знамениті літописці, такі як Нестор, Никон та Сильвестр. Саме в Лаврі було створено “Києво-Печерський патерик”, що стало одним з основних джерел для вивчення історії Києва.
Києво-Печерська Лавра: радянські репресії
У 20 столітті, в умовах радянських репресій, Лавра пережила неодноразові закриття. Спочатку в 1920 році монастир було закрито, а в 1941 році, під час відступу радянських військ, було підірвано Свято-Успенський собор. Лавру відновили, але в 1961 році її знову закрили. Лише в 1988 році, після десятиліть забуття, монастир відновив свою діяльність.
Відновлення та збереження Лаври продовжувалося й у 1990 році, коли об’єкт був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лавра знову стала важливим духовним і культурним центром України, який привертає тисячі паломників і туристів з усього світу.
У 2022 році Києво-Печерська лавра стала частиною Помісної Української Православної Церкви, а її значення в культурному та релігійному житті України не перестає зростати.
Цікаві факти про Лавру
Києво-Печерська лавра не лише вражає своєю історією, але й приховує безліч цікавих фактів. Наприклад, у Лаврі деякий час проживала жінка, яка таємно перебувала під виглядом ченця, і її справжня стать була відома лише після її смерті. Також Лаврські куранти, встановлені на Великій дзвіниці в 1903 році, досі працюють без потреби в ремонті, хоча їх гарантійний термін минув уже більше 100 років.
Лавра також славиться своїми підземеллями, які поділяються на чотири основні види: печери для вірян, потаємні ходи, господарські льохи та інженерні комунікації. Ближні печери, розташовані на глибині 10-15 метрів, є місцем спочинку для мощей 73 святих, а дальні печери знаходяться на глибині до 20 метрів і містять мощі ще 49 святих.
Києво-Печерський «Патерик» є одним із найстаріших літературних пам’яток на Русі. У ньому описуються подвиги святих та подвижників XI–XIII століть. Книга, присвячена Києво-Печерській Лаврі, була видана в XV столітті.
Згідно з давніми билинами, в печерах Києво-Печерської Лаври поховано тіло Іллі Муромця. Хоча це не згадується в самому «Патерику», інші історичні джерела підтверджують цю інформацію. Наприклад, у книзі Афанасія Кальновойського «Тератургіма» зазначається, що Ілля Муромець спочиває в лаврських печерах.
У 1616 році в Києво-Печерській лаврі почала працювати друкарня, яка видавала книги богослужбового та полемічного характеру, спрямовані на боротьбу з уніатством. Завдяки зусиллям Петра Могили при Лаврі було засноване училище, яке стало основою для створення Києво-Могилянської колегії.
Окрім того, правнук князя Ярослава Мудрого, Микола Святоша, заснував першу лікарню на території Київської Русі саме в Києво-Печерській лаврі. Лікарня надавала медичну допомогу всім потребуючим, незалежно від їхнього соціального статусу, під керівництвом головного лікаря Агапіта.
Попри численні війни та природні лиха, Троїцька надбрамна церква, що розташована над головними воротами Лаври, є єдиною частиною Лаври, яка збереглася у своєму первісному вигляді до сьогодні.