Штучний інтелект (ШІ) став частиною нашого життя, і його вплив відчувається повсюдно. Він допомагає в медицині, полегшує повсякденні задачі та навіть залучається для військових операцій. Але з розвитком технологій виникають запитання: чи може ШІ загрожувати людям? Хто саме створює ці розумні системи? І чи зможе штучний інтелект коли-небудь замінити людину?
Тому KyivPage розповідає, як ШІ впливає на наше життя і чи варто боятися його потенціалу.
Що таке штучний інтелект
Штучний інтелект – це сукупність технологій і алгоритмів, які допомагають нам робити прогнози, отримувати рекомендації та ухвалювати рішення, що ґрунтуються на різних даних. Його мета – виконувати завдання, які раніше вважалися можливими лише для людини. Тобто, якщо коротко, ШІ – це метод, який дозволяє компʼютерам і програмам “мислити” як людський мозок.
Сучасні системи штучного інтелекту (зокрема, інструменти генеративного ШІ, такі як ChatGPT) не є по-справжньому інтелектуальними. І немає жодних доказів того, що вони можуть стати такими без фундаментальних змін у принципах їхньої роботи.
В ідеалі ШІ має бути окремим організмом, який працюватиме самостійно. Проте наразі кожна команда, яку він отримує, обробляється у рамках його ж алгоритмів.
Насправді ШІ – не новинка і всі давно з ним працюють. Такі речі, як сканер відбитків пальців, Face ID, Т9, голосові помічники, системи “Розумний будинок” і автопілоти в автомобілях – це приклади штучного інтелекту.
Хто створив штучний інтелект
Концепція “штучного інтелекту” з’явилася ще за часів, коли античні філософи досліджували глибокі питання життя і смерті. У давнину винахідники створювали речі, відомі як “автомати” – механічні пристрої, що могли рухатися і діяти без людського втручання. Слово “автомат” походить з давньогрецької мови й перекладається як “діяти за власним бажанням”. Одним із найперших прикладів такого винаходу вважається механічний голуб, створений у 400 році до нашої ери другом філософа Платона. Значно пізніше, близько 1495 року, Леонардо да Вінчі презентував кулемет, який міг робити кілька пострілів без перезаряджання.
Хоча ідея машин, які можуть функціонувати самостійно, існує вже тисячі років, ми зосередимося на 20-му столітті, коли вчені та інженери почали активно працювати над створенням сучасного штучного інтелекту.
На початку 1900-х років у світі масової інформації з’явилося чимало творів, присвячених ідеї штучної людини. Настільки, що вчені різних спеціальностей почали ставити питання: чи можливо створити штучний мозок? Деякі новатори почали експериментувати з розробкою перших прототипів того, що сьогодні ми називаємо “роботами” – терміном, який вперше був введений 1921 року в п’єсі чеського письменника Карела Чапека. Більшість пристроїв мали просту конструкцію і зазвичай працювали на паровій енергії, але інколи вони навіть вміли імітувати міміку або ходити.
Алан Тюрінг і Джон Маккарті
Коли винайшли штучний інтелект, це сталося значною мірою завдяки двом вченим: Алану Тюрінгу та Джону Маккарті.
Тюрінг вважається “батьком ШІ” частково завдяки тому, що в 1950 році він запровадив тест Тюрінга. Цей тест створений для того, щоб перевірити, чи здатна машина поводитися так, щоб її не змогли відрізнити від людини. За оригінальним сценарієм, інтерогатор* спілкується через текстовий інтерфейс з двома учасниками – одним є людина, іншим – машина. Якщо інтерогатор не може точно визначити, хто з них машина, вважається, що саме вона і пройшла успішно тест.
*Інтерогатор — це той, хто ставить питання під час перевірки або тесту, з метою отримати відповіді або інформацію. У контексті Тесту Тюрінга інтеррогатор — це людина, яка взаємодіє з машиною та іншою людиною.
Термін “штучний інтелект” ввів Джон Маккарті у 1955 році, коли він працював доцентом математики у Дартмутському коледжі (Велика Британія). Він хотів створити новий термін, який об’єднав би усі дослідження в єдину галузь, що зосереджувалася на розробці “розумних машин”, здатних відтворювати людське мислення.
Звідти розвиток ШІ продовжився в таких організаціях, як Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів (DARPA) у США. У 1970-х роках проєкти DARPA передбачали картографування вулиць, яке дозволило користувачам переглядати інтерактивні карти міст з ефектом присутності, що через десятиліття допомогло створити цифрових персональних асистентів, якими ми користуємося сьогодні. Дослідження та розробка інших проєктів зі штучного інтелекту з часом сприяли численним досягненням, якими ми користуємося у повсякденному житті.
Чи замінить штучний інтелект людину
Раніше передбачалося, що роботи замінять працівників із низькою кваліфікацією, особливо для виконання рутинних і небезпечних завдань на виробничих лініях. Проте для багатьох підприємств економічно людська праця поки є більш вигідною, ніж інвестиції у придбання та налаштування роботів. Крім вартості самих роботизованих систем, значні витрати спрямовуються на навчання: при кожній зміні в технологічному процесі необхідно переналаштовувати роботів. Лише у масштабному виробництві, як-от при складанні смартфонів, робототехніка виправдовує себе завдяки великим обсягам.
Однак уже помітний великий прорив: сучасні роботизовані системи з комп’ютерним зором і штучним інтелектом здатні навчатися та реагувати на команди, дані природною мовою. Якщо ви зможете “попросити” робота простими словами відсортувати червоні предмети від зелених, це відкриє нові можливості для автоматизації робототехніки.
ШІ у творчості
Копірайтинг став важливою складовою комунікації, оскільки люди усвідомили, що якісний контент може суттєво вплинути на зацікавленість аудиторії. Незалежно від того, йдеться про вебсайти, пресрелізи чи різноманітні медіаканали, хорошому тексту відводиться ключова роль у передачі інформації та взаємодії з потенційними клієнтами.
Сьогодні штучний інтелект може істотно полегшити процес написання матеріалів для копірайтерів. Хоча він не здатний повністю замінити людей, ШІ може стати потужним інструментом для фахівців зі спеціалізованими знаннями, які можуть створювати переконливі тексти без залучення додаткових авторів. Проте важливість креативності та якості залишається на першому місці, і ці елементи важко буде відтворити за допомогою автоматизації.
Поки графічні дизайнери активно інтегрують штучний інтелект у свою роботу, промисловий дизайн продовжує дотримуватися традиційних ручних методів. Проте це не означає, що промисловим дизайнерам варто уникати використання технологій ШІ. Вони можуть отримати чималу вигоду, скориставшись можливостями штучного інтелекту для швидшої розробки різних концепцій продуктів. Наприклад, ШІ може допомогти створити широкий спектр ескізів.
Рендери, які створюються за допомогою штучного інтелекту, часто можуть бути недосконалими та не враховувати виробничі обмеження. Однак постійне вдосконалення через ітераційні запити можливе. Цей підхід дозволяє генерувати візуалізації та ескізи в досить швидкому темпі. Генеративний ШІ може спростити процес для початківців та пришвидшити етапи розробки, але досвідчені спеціалісти все ще покладаються на власні методи та творчий підхід.
Наш світ невпинно змінюється, і це є необхідним процесом, але технології поки що не можуть повністю замінити висококваліфікованих фахівців. Важливі якості, такі як креативність, ефективне спілкування та здатність генерувати інноваційні рішення, залишаються неоціненними. Хоча штучний інтелект може вдосконалити деякі речі, він навряд чи зможе повністю затьмарити досвід і вміння спеціалістів. До того ж хтось має давати ШІ завдання, адже він не в змозі придумувати та виконувати їх самостійно. Тому людина таки залишається незамінною у багатьох сферах.