Серед стрімких пагорбів і густих лісів історичної місцевості Дорогожичі захована одна з найдавніших та найвеличніших церков Києва — Кирилівська. Її побудова в XII столітті за наказом чернігівського князя Всеволода Ольговича мала не лише сакральне, а й політичне значення: перемігши в битві за столичний престол, він увічнив свою владу у камені на стратегічному перехресті шляхів до Києва. Спочатку однобанна споруда з фресками, храм поступово змінювався, розширювався, реставрувався, але зберіг унікальну цілісність. Його значення як культурного центру у XVIII столітті було настільки вагомим, що Кирилівський монастир став другим після Лаври. Втім, згодом монастир було закрито, а храм — перетворено на шпиталь, потім на сиротинець, а згодом — на навчальний медичний заклад. З кожним новим етапом церква втрачала елементи ансамблю, але не своє сакральне значення.
Художній спадок Кирилівської церкви — безцінний. Тут збереглися понад 800 м² фресок XII століття — сцени зі Святого Письма, портрети святих, орнаменти, а також портрет ігумена XVII століття — взірець українського портретного живопису. Але особливу увагу привертають розписи, виконані в 1880-х роках під керівництвом професора Адріана Прахова. У роботах брали участь кращі учні та викладачі школи Миколи Мурашка, включно з Іваном Їжакевичем і Миколою Пимоненком. Справжньою сенсацією стали твори Михайла Врубеля: його образи Богоматері, Христа, апостолів — не просто витвори мистецтва, а емоційно насичені, глибоко психологічні візії. Врубелівська „Мадонна” вражає реалістичністю й чуттєвістю, а „Зішесття Святого Духа” на хорах — одне з найяскравіших духовних полотен українського сакрального мистецтва.
Сьогодні Кирилівська церква — не лише частина Національного заповідника „Софія Київська”, а й унікальний простір, де поєднано глибоку духовність, стародавню архітектуру та шедеври монументального живопису. Попри свою віддаленість від туристичних маршрутів, вона заслуговує на перше місце в переліку святинь Києва, бо саме тут зберігається таємнича, тиха і велична душа давнього міста.
