Київ завжди був містом, де природа і людська уява створювали незвичний архітектурний ландшафт. Рельєф столиці, із численними пагорбами, крутими підйомами і спусками, змушував архітекторів шукати нестандартні рішення. Одним із прикладів такого компромісу між природою та інженерією став загадковий “дім-обманка” на вулиці Трьохсвятительській, 11.
На перший погляд це — типовий триповерховий будинок початку XX століття. З боку центрального фасаду нічого не натякає на особливості цієї споруди. Однак варто потрапити всередину, як відкривається справжня таємниця: внутрішні сходи ведуть не лише вгору, а й униз, а у дворі будинок несподівано “виростає” на цілих п’ять поверхів. Така ілюзія стала можливою завдяки складному перепаду висот, на якому й було зведено будинок. Історія зберегла спогади про те, як у радянські часи цю особливість використовували фарцовщики — перекупники дефіцитних товарів. Забираючи гроші у довірливих покупців на одному вході, вони миттєво зникали через інший вихід, скориставшись додатковими рівнями будинку. Так за будівлею закріпилася назва “дім-обманка”.
Будинок зводився у 1912 році на замовлення комерсанта Гавриїла Познякова, який придбав складну для забудови ділянку. Завдання спроектувати прибутковий дім виконав інженер Вадим Катеринич. Завдяки нестандартному архітектурному підходу, нерівності рельєфу було обіграно на користь власника: фасад на вулицю виглядав елегантно і скромно, водночас внутрішня структура будівлі дозволяла створити більше житлових площ, що швидко почали приносити дохід. Позняков також відомий як власник популярних у дореволюційному Києві бань і саун, деякі з яких функціонують і сьогодні.
Сам район вулиці Трьохсвятительської має глибокі історичні корені. Вона виникла ще в середині XVII століття і отримала свою назву на честь храму Трьох Святителів, який, на жаль, був зруйнований у 1930-ті роки. Відлуння тієї епохи збереглися у старовинній забудові, яка, попри всі зміни, продовжує дивувати і зачаровувати киян та гостей міста.
Сьогодні “дім-обманка” живе своїм життям: у ньому розташовані житлові квартири й офісні приміщення. Його історія нагадує про те, як київські пагорби з їхнім примхливим рельєфом здатні приховувати справжні архітектурні таємниці — такі ж непередбачувані, як саме місто.