23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Однак історія синьо-жовтого стяга почалася за багато століть до того, як він отримав офіційний статус одного з головних символів незалежної України.
За цей час синій і жовтий з’являлися на середньовічних гербах, супроводжували українські революції, потрапляли під заборону, поверталися на вулиці радянського Києва, а зрештою дісталися навіть космосу.
До Дня Державного Прапора ми вирішили зробити власну добірку — 9 фотофактів про український прапор, надихалися матеріалом видання KyivTime – 35 фактів про прапор.
Фото згенероване за допомогою штучного інтелекту на основі зображення зі «Стематографії» Христофора Жефаровича, 1741 рік. У книзі наведено чорно-біле зображення герба Русі із підписом:
«Гора, по якій ходить лев, тут є видимою. Золотий лев закриває своїм щитом Чорну (Червону) Русь; Русь ревно віддається найважчим справам, щоб здолати вічні труднощі та жити легше».
Факт 1. Золотий лев на синьому тлі — XIV століття
Шукати витоки сучасного українського прапора варто не серед перших фотографій синьо-жовтих полотнищ, а значно глибше в історії — у середньовічній геральдиці.
Одним із ранніх задокументованих прикладів поєднання цих кольорів стала символіка Руського королівства. На синьому полі зображували золотого лева. Саме синій і золотий, який у прапорній традиції відповідає жовтому, згодом стануть кольорами, нерозривно пов’язаними з українською національною символікою.
Звичайно, називати середньовічний герб прямим прообразом сучасного державного прапора було б спрощенням. Однак він доводить головне: поєднання цих двох кольорів має на українських землях багатовікову історію.
Фото згенероване за допомогою штучного інтелекту на основі літографії Карла Ауера 1837 року.
На оригінальній літографії зображена Львівська ратуша на площі Ринок після завершення її будівництва у 1836 році.
Факт 2. Синій і жовтий виходять на вулиці Львова — 1848 рік
У XIX столітті старі геральдичні кольори отримали зовсім нове значення. Європу охопила «Весна народів» — хвиля революцій та національних рухів, яка дісталася й Галичини, що тоді перебувала у складі Австрійської імперії.
У травні 1848 року у Львові виникла Головна Руська Рада — перша українська політична організація в Галичині. Вона повернулася до історичної символіки із золотим левом на синьому тлі, а синій та жовтий почали використовувати як національні кольори.
У червні 1848 року синьо-жовтий прапор з’явився на Львівській ратуші. Саме події «Весни народів» стали одним із переломних моментів: кольори давньої геральдики поступово перетворювалися на символ українського національного руху.
Фото покращене за допомогою штучного інтелекту.
На оригінальній світлині — Перше українське свято свободи на Софійській площі в Києві, яке відбулося 19 березня (1 квітня за новим стилем) 1917 року.
Факт 3. Київ заповнили українські прапори — 1917 рік
Після падіння Російської імперії український рух вийшов із підпілля, а разом із ним на вулиці масово повернулася національна символіка.
1 квітня 1917 року в Києві за ініціативою Української Центральної Ради відбулася одна з найбільших українських маніфестацій того часу. За даними Українського інституту національної пам’яті, вона зібрала понад 100 тисяч учасників.
На старих фотографіях видно величезний натовп і численні прапори. Тисячі українських військових Київського гарнізону несли синьо-жовті знамена, на яких з’являлися написи «Вільна Україна» та інші політичні гасла.
Синьо-жовтий стяг уже був не просто історичною символікою. Він ставав прапором політичного руху, який вимагав для України права самостійно визначати своє майбутнє.
Фото покращене за допомогою штучного інтелекту.
На оригінальній світлині — урочиста присяга Директорії, уряду та війська на вірність Українській Народній Республіці. Кам’янець-Подільський, 14 жовтня 1919 року
Факт 4. Синьо-жовтий стає прапором української державності — 1918 рік
Революційні події швидко переросли у державотворчі. 22 січня 1918 року Центральна Рада IV Універсалом проголосила Українську Народну Республіку незалежною державою.
Синій і жовтий дедалі міцніше пов’язувалися вже не тільки з українським рухом, а з українською державністю. Синьо-жовтий стяг став державним прапором УНР, а згодом традиція цих кольорів збереглася й за Української Держави Павла Скоропадського та відновленої УНР часів Директорії.
Державність Української революції втримати не вдалося. Проте символи пережили державу. І коли через десятиліття українці знову масово заговорили про незалежність, над їхніми головами з’явилися ті самі два кольори.
Фото покращене за допомогою штучного інтелекту.
На світлині — матеріали з додатка до протоколу огляду місця події у справі про підняття синьо-жовтого прапора над Київським інститутом народного господарства.
Факт 5. Синьо-жовта «Українська хвиля» — 1990 рік
21 січня 1990 року Україна побачила одну з наймасштабніших громадських акцій останніх років існування СРСР. Напередодні 71-ї річниці проголошення Акта Злуки українці створили символічний «живий ланцюг» єдності.
Люди бралися за руки вздовж маршруту, який простягнувся практично на 700 кілометрів — через Івано-Франківськ і Львів до Києва. Точну кількість учасників встановити складно: різні оцінки називають від сотень тисяч до кількох мільйонів людей.
На фотографіях того дня добре видно ще одну деталь — синьо-жовті прапори. У державі, офіційним прапором якої залишався радянський червоний стяг, українці масово виходили з національною символікою.
До проголошення незалежності залишалося трохи більше ніж півтора року.
Фото покращене за допомогою штучного інтелекту.
На світлині — «Живий ланцюг» у центрі Києва біля будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, 21 січня 1990 року.
Факт 6. Прапор здійнявся над Київрадою — 24 липня 1990 року
За кілька місяців після «живого ланцюга» відбулася ще одна символічна подія — цього разу безпосередньо в центрі Києва.
24 липня 1990 року синьо-жовтий прапор підняли біля будівлі Київської міської ради на Хрещатику. Перед цим стяг освятили на Софійській площі, після чого багатотисячна колона понесла його центром столиці.
Прапор підняли о 19:00. Після церемонії кияни певний час чергували біля флагштока, побоюючись, що стяг можуть зняти.
Подія відбулася більш ніж за рік до проголошення незалежності. Саме тому 24 липня згодом тривалий час відзначали у столиці як міський День Прапора.
Фото покращене за допомогою штучного інтелекту.
На світлині — підняття національного синьо-жовтого прапора над Києвом 24 липня 1990 року.
Факт 7. Прапор Незалежності вносять до Верховної Ради — 1991 рік
24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України. У той самий історичний день до сесійної зали парламенту внесли величезний синьо-жовтий стяг.
Цей момент зафіксували фотографи, а світлини стали одними з найбільш упізнаваних кадрів серпня 1991 року. Полотнище розміром приблизно 8 на 4 метри згодом отримало назву Прапор Незалежності.
Проте над самою будівлею парламенту синьо-жовтий прапор з’явився не 24 серпня. Його урочисто підняли над Верховною Радою 4 вересня 1991 року — після дискусій у парламенті та під тиском людей, які зібралися біля його стін.
Історичний Прапор Незалежності, внесений до сесійної зали 24 серпня, зберігся. Сьогодні він перебуває у Верховній Раді як одна з реліквій відновлення української державності.
Фото покращене за допомогою штучного інтелекту.
На світлині — підняття національного синьо-жовтого прапора над Києвом 24 липня 1990 року.
Факт 8. Синьо-жовтий офіційно стає Державним Прапором — 1992 рік
Незалежність уже була проголошена, синьо-жовтий стяг майорів над парламентом, однак новій державі залишалося юридично визначити свій прапор.
Це сталося 28 січня 1992 року. Верховна Рада ухвалила постанову «Про Державний прапор України», якою офіційно затвердила національний синьо-жовтий стяг як державний.
Документ зафіксував і вигляд прапора: прямокутне полотнище з двох рівних горизонтальних смуг — синьої зверху та жовтої знизу. Співвідношення ширини до довжини встановили як 2:3.
Так кольори, історію яких можна простежити протягом століть, нарешті отримали офіційний статус символу незалежної України.
Фото покращене за допомогою штучного інтелекту.
На світлині попереду — Іван Заєць, прапор тримають В’ячеслав Чорновіл та Олександр Гудима.
Факт 9. Український прапор опинився в космосі — 1997 рік
Остання фотографія нашої добірки зроблена вже далеко від України — і навіть далеко від Землі.
19 листопада 1997 року з Космічного центру Кеннеді стартував американський шатл Columbia місії STS-87. До складу міжнародного екіпажу увійшов Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України.
Із собою на орбіту Каденюк узяв українську державну символіку, зокрема прапор і тризуб. Під час польоту він розгорнув синьо-жовтий стяг на борту Columbia. У космосі також прозвучав Державний Гімн України.
Фото покращене за допомогою штучного інтелекту.
На світлині — перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк та його дублер Ярослав Пустовий під час тренування в умовах невагомості на спеціальному тренувальному літаку («Vomit Comet») у США в березні 1997 року.
За кілька десятиліть синьо-жовтий прапор пройшов неймовірний шлях: від символу, який радянська система намагалася витіснити з публічного простору, — до офіційного прапора незалежної держави, який побував на земній орбіті.
А якщо дивитися на всю його історію — шлях виявляється ще довшим. Від золотого лева на синьому щиті, революційного Львова, багатотисячних маніфестацій у Києві та боротьби за власну державу — до Верховної Ради незалежної України й космосу.