Фотій Красицький: художник, що зберіг український дух попри війни та зради

    Поділитися

    Життєпис Фотія Красицького — це історія незламного митця, чия біографія тісно переплетена з долею української культури та самої держави. Він народився 1873 року в селі Зелена Діброва на Київщині й походив із родини Тараса Шевченка. Його талант до малювання проявився ще в дитинстві, а завдяки допомозі Миколи Лисенка та навчанню в Київській рисувальній школі Мурашка, а згодом у Петербурзі у майстерні Іллі Рєпіна, Красицький сформувався як один із провідних українських художників початку XX століття. Його ранні твори, зокрема “Гість із Запоріжжя”, відразу вивели його на рівень національного класика.

    Після повернення в Україну він активно долучається до культурного життя Києва. Працює з Лесею Українкою, створює портрети Івана Франка, Старицького, Лисенка, а його літографія Тараса Шевченка 1906 року стає масово поширеним зображенням Кобзаря, доступним простому народу. На Андріївському узвозі, а згодом у будинку на Пріорці, який став справжнім осередком української інтелігенції, він виховував п’ятьох дітей і продовжував творити. У 1906 році долучився до видання гумористично-сатиричного журналу “Шершень”, який гостро критикував і царську владу, і українську млявість — і за це зазнав переслідувань.

    Радянська доба змусила митця жити подвійним життям: щоб прогодувати родину, він створював портрети Леніна й оформлював революційні заходи, але водночас працював над серією картин, присвячених Шевченкові. У 1930-х роках його родина зазнала ударів репресій: двох зятів розстріляли, дочок — заслали, самого Красицького звільнили з інституту, і він пережив інсульт. Навіть під час нацистської окупації він залишився в Києві й завершив портрет Симона Петлюри, відмовившись малювати Гітлера, за що був виселений і ледь не заарештований. Його останні роки були позначені хворобами, втратою дому та переслідуваннями, але він залишився вірним собі.

    Помер Фотій Красицький 2 червня 1944 року, залишивши спадщину, яка нині зберігається в музеях Києва, Львова, Канева. Його твори — не лише художні образи, а візуальний літопис українського духу в добу найбільших випробувань.

    Схожі публікації

    День Незалежності України 2026: годинник здобуття свободи

    Вже завтра Україна святкуватиме День Незалежності. Це важливе свято...

    До Дня Прапору: 9 фотофактів про синьо-жовтий

    23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Однак історія...

    У центрі Києва відкриють фан-зону NAVI: там покажуть чемпіонський кубок Major

    У самому центрі Києва до Дня Незалежності відкриють безкоштовну...

    Музична сцена та адаптивний спорт: у Києві проведуть Всеукраїнський фестиваль “Коло ветеранів”

    У Києві відбудеться щорічний Всеукраїнський фестиваль ветеранської культури "Коло...

    Ліс, легенди та кава: біля Пирогова відкрили новий сімейний простір відпочинку

    На межі лісового масиву та музею просто неба в...

    Осяє Київ на День Незалежності: Батьківщину-Матір перетворили на арт-об’єкт

    На монументі «Батьківщина-Мати» у Києві запустили аудіовізуальну арт-інсталяцію «Майбутнє...