Голосіївський світ Максима Рильського: де живе поезія

    Поділитися

    Серед зелених пагорбів Голосієва ховається місце, де час зупиняється, а поетичне слово знаходить нове звучання — Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського. Розташований у будинку, де поет мешкав останні 13 років свого життя, цей музей не просто зберігає речі, пов’язані з особистістю Рильського, а й розкриває цілий духовний всесвіт української культури середини ХХ століття. Заснований 1966 року за ініціативи синів поета та його соратників, музей з того часу став живим центром вшанування пам’яті письменника, перекладача, інтелектуала й мисливця, чия творчість поєднала традицію і модерн, українське і світове.

    Експозиція музею складається з восьми залів і умовно ділиться на дві частини — меморіальну та біографічну. На першому поверсі відвідувачі можуть побачити вітальню, де звучала музика і точилися інтелектуальні розмови, спальню, а також прижиттєву бібліотеку поета, що налічує тисячі томів української, слов’янської та західної літератури — з численними автографами авторів. Особливо вражає кабінет Рильського на другому поверсі: з робочим столом, стелажами довідників і словників, а також “мисливським куточком” — свідченням ще одного захоплення поета. Тут же містяться матеріали про ранні роки життя письменника, трагічні епізоди арешту 1931 року, перекладацьку спадщину, а також бібліотека, подарована академіком О.Й. Дейчем, де зібрано видання, над якими працював сам поет і його сучасники.

    Музей — це не застигла форма, а простір живого діалогу з минулим: регулярно оновлюється експозиція, проходять тематичні виставки, зустрічі з митцями, а відвідувачі можуть почути голос самого Рильського у фонозаписах. Навколо будинку — квітники і дерева, посаджені самим поетом, а перед входом — бронзове погруддя, встановлене вже після відкриття музею. Сюди варто приходити не лише шанувальникам поезії, а й усім, хто цікавиться інтелектуальною історією України, культурними зв’язками, а також унікальними проявами приватного життя великих людей. Адже Рильський — це не лише “Троянди й виноград”, а ціла епоха, закарбована у книжках, листах, мисливських рушницях і м’якому світлі вітальні.

    Схожі публікації

    Український костюм XVI–XVIII століть: як архіви, тканини й реконструкції повертають видимий образ минулого

    Лекція «Дослідження та візуалізація українського костюму XVI–XVIII ст.: джерела,...

    Михайло Ясинський: продюсер, який перетворив український шоу-бізнес на систему

    Михайло Ясинський — одна з ключових фігур українського шоу-бізнесу,...

    Bonco на Великій Житомирській: нова адреса київської випічки, кави й десертів

    Київська гастрономічна мапа поповнилася ще однією солодкою адресою: мережа...

    Ветеринарний інститут Георгія Хорхота: київський модернізм, який виглядає як наукова фантастика

    Будівля Ветеринарного інституту, відкрита у 1990 році, належить до...

    «Гастро Індустрія» в Києві: виставка для тих, хто створює сучасні ресторани, кав’ярні та фудбізнес

    У Києві відбудеться «Гастро Індустрія» — виставка сучасних технологій...

    Два Михаїли над Києвом: таємниця герба, що змінив лук на вогняний меч

    Київ має багато видимих символів: золоті бані, каштани, дніпровські...