Музей Михайла Старицького

    Поділитися

    У тихому куточку неподалік центру Києва розташувався старовинний будинок, який зберігає дух цілої епохи. Це Музей Михайла Старицького – літературно-меморіальний осередок, присвячений життю та творчості видатного українського письменника, драматурга і театрального діяча. Михайло Старицький увійшов в історію як один з фундаторів українського професійного театру та автор популярних творів, серед яких знаменита комедія «За двома зайцями». Сьогодні його київська оселя перетворена на музей, де відвідувачі можуть відчути атмосферу кінця ХІХ століття і дізнатися більше про самого митця та його родину.

    Ідея створити музей Старицького виникла не одразу після його смерті у 1904 році. Протягом ХХ століття архів письменника та родинні реліквії зберігалися нащадками і частково передавалися до різних установ. Лише на початку 1970-х Міністерство культури ухвалило рішення про створення літературно-меморіального музею, який би увічнив пам’ять Михайла Старицького. Проте реалізація цього проєкту затягнулася. У 1987 році було офіційно засновано комплекс «Музей видатних діячів української культури», до якого увійшли кілька меморіальних будинків на вулиці Саксаганського. Цей київський осередок наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. сучасники називали «українським Парнасом»: тут по-сусідству мешкали родини Старицьких, Лисенків (родина композитора Миколи Лисенка) та Косачів (родина поетеси Лесі Українки), а їхнім гостем не раз бував і великий Іван Франко. У будинку №93, де провів останні роки життя Михайло Старицький, було вирішено створити його музей.

    Будівля потребувала ґрунтовної реставрації, тож шлях до відкриття музею був довгим. Ремонт і підготовка експозиції тривали понад десятиліття. Лише на 11-ту річницю незалежності України – 24 серпня 2002 року – меморіальну експозицію Михайла Старицького офіційно відкрили для відвідувачів. Відтоді цей скромний старий особняк став місцем, де кожен охочий може зануритися в атмосферу минулого і ближче познайомитися з життям та спадщиною видатного письменника.

    Постійна експозиція музею розташована у квартирі на другому поверсі будинку, де з 1901 по 1904 рік жив Михайло Старицький із сім’єю. Меморіальні кімнати – вітальня, робочий кабінет письменника, їдальня та кімната його старшої доньки – відтворені з максимальною автентичністю, наче господар дому тільки на мить вийшов зі свого кабінету. Інтер’єри кінця ХІХ ст. вдалося реконструювати за спогадами онуки митця, відомої перекладачки Ірини Стешенко, яка особисто консультувала науковців під час створення музею. У цих залах збережено багато оригінальних меблів і особистих речей Старицького: його письмовий стіл та крісло, за якими він працював над своїми п’єсами, шаховий столик, улюблені книги, рукописи й першодруки творів. Експонуються цінні сімейні реліквії – зокрема ікона «Спас Недріманний», що колись належала матері письменника, та вишита сорочка і рушники самого Михайла Петровича. Усе це переносить відвідувачів більш ніж на століття назад, у творчу атмосферу київської інтелігенції тієї доби.

    Окремий розділ експозиції має назву «Продовження сімейних традицій». Він розміщений у кількох сусідніх кімнатах – колишній квартирі Людмили Старицької-Черняхівської, другої доньки письменника – і присвячений долям дітей та онуків Михайла Петровича. Відвідувачі дізнаються про творчий шлях його старших дочок Марії (театральної актриси) та Людмили (письменниці й громадської діячки), молодшої доньки Оксани (у заміжжі Стешенко, дитячої письменниці), сина Юрія (юриста), а також онуків: поетеси Вероніки Черняхівської, акторки й перекладачки Ірини Стешенко та бібліографа Ярослава Стешенка. Усі вони гідно продовжували культурну місію Михайла Старицького, хоч більшість із них спіткала трагічна доля – майже всю родину було репресовано і знищено в 1930-х роках під час сталінських репресій. Ця частина музею не лише знайомить з родинною історією, а й відображає драматичні випробування, що випали на долю української інтелігенції у ХХ столітті.

    Музей Михайла Старицького – це не застигла в часі експозиція, а живий культурний простір. Тут регулярно проходять тематичні виставки, камерні концерти, літературні вечори та екскурсії з елементами театралізації. Історична вітальня музею часом перетворюється на справжній салон: наприклад, тут проводять вечори пам’яті, наукові лекції про театр тієї епохи або зустрічі з сучасними письменниками. Так музей продовжує традиції мистецьких зібрань, оживляючи дух «українського Парнасу» для нових поколінь киян і гостей міста.

    Для відвідувачів важливо знати практичну інформацію. Музей Михайла Старицького знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 93 (район Паньківщини, неподалік станцій метро «Університет», «Вокзальна» чи «Палац Спорту»). Години роботи музею – з 10:00 до 18:00 щодня, окрім вівторка (вівторок є вихідним; каса зачиняється о 17:00). Стандартна вартість вхідного квитка для дорослого відвідувача становить 150 грн; пільговий квиток (для школярів, студентів і пенсіонерів) коштує 75 грн. За потреби можна замовити екскурсію з гідом (за додаткову плату). Крім того, кожен третій четвер місяця музей влаштовує День відкритих дверей – тобто відвідати експозицію цього дня можна безкоштовно.

    НазваМузей Михайла Старицького
    Фізична адресам. Київ, вул. Саксаганського, 93
    Електронна адреса[email protected]
    Телефон+38 (044) 234-43-27
    Графік роботиСереда – понеділок: 10:00–18:00
    Вівторок – вихідний
    Каса працює до 17:00
    Цінова політикаПовний квиток – 150 грн
    Пільговий квиток – 75 грн
    Кожен третій четвер місяця – безкоштовний вхід

    Схожі публікації

    Костюм як доказ епохи: у Києві розкажуть, як досліджують і відтворюють українське вбрання XVI–XVIII століть

    У Київському Будинку вчених відбудеться лекція «Дослідження та візуалізація...

    Смак у старих стінах: київські ресторани, де кухня зустрічається з історією міста

    Київська гастрономічна сцена давно вийшла за межі простої формули...

    День вишиванки у Пирогові: свято, де український орнамент оживає серед старовинних хат

    Вишиванка давно перестала бути просто святковим одягом. Для українців...

    «Патент»: темна барахолка дев’яностих біля стадіону, де Київ торгував страхом

    На початку дев’яностих Київ жив у дивному проміжку між...