Музей Валерія Лобановського

    Поділитися

    Історія створення музею

    Музей відкрився 25 грудня 2009 року у будівлі школи № 319 Голосіївського району на проспекті імені Лобановського. Саме тут у 1946–56 роках навчався молодий Валерій Лобановський. Ідея створити музей виникла на зустрічі випускників у 2007 році, через п’ять років після смерті тренера (Лобановський помер у 2002). За рік до цього, у вересні 2007-го, на фасаді школи встановили меморіальну дошку, а в грудні 2008-го навчальному закладу присвоїли ім’я Валерія Васильовича. Урочисте відкриття музею відбулося за участі його дружини Аделаїди Панкратьєвни та представників ФК «Динамо» (які передали для експозиції м’яч і футболку з автографами гравців). Під час церемонії перерізання стрічки присутні поринули в атмосферу 50-х років, яку вдалося зберегти у шкільному фізичному кабінеті, де і розмістився музей.

    Основні експозиції

    Експозиція відтворена у старій аудиторії школи – немов школа зачинилась у 1950-х, а потім просто знову відчинилась для гостей. У музеї зібрано як речі шкільного побуту, так і особисті атрибути кар’єри Лобановського. Серед цікавих експонатів:

    • Шкільне приладдя 1950-х: парта та стільці з часів, коли тут навчався Лобановський, підручники (наприклад, книга з алгебри 1952 року), шкільний щоденник і стенди з фотографіями його випускного класу та вчителів. Ці елементи інтер’єру зберігають автентичну атмосферу радянського шкільного класу середини ХХ століття.
    • Особисті речі Лобановського: у музейній колекції – власний велосипед Валерія, яким він їздив до школи (подарований другу Борису Шевченку). Тут також експонуються його спортивний мундир і бутси, електробритва, закордонний паспорт тренера та куртка, в якій він був на своєму останньому матчі у Запоріжжі 2002 року.
    • Спортивні атрибути: пам’ятними подарунками відвідувачів і київського «Динамо» стали футбольний м’яч та клубна форма з автографами гравців – вони поповнили музейну експозицію як символи футбольної спадщини Лобановського.
    • Нагороди та документи: серед стендів є свідоцтво про присвоєння Лобановському звання Героя України та інші почесні дипломи. На окремій стіні розміщено інформацію про Василя Яремчука – легендарного партизанського командира й директора цієї школи у 1945–58 роках, Героя Радянського Союзу. Меморіальні дошки Яремчуку і самому Лобановському також прикрашають фасад закладу, нагадуючи про зв’язок музею з історією школи.

    Цікаві факти

    • Лобановський закінчив школу з срібною медаллю – він отримав п’ятірки з усіх предметів, крім російської мови. У шкільні роки він особливо відзначався в точних науках і навіть навчався в політехнічних інститутах Києва та Одеси, але остаточно присвятив себе футболу.
    • Велосипед у музеї – це справжня шкільна реліквія: підлітковий «залізний кінь» Лобановського, яким він їздив додому і до школи, — наразі стоїть на почесному місці та викликає захоплення у відвідувачів.
    • Під час відкриття музею представники «Динамо» подарували експозиції офіційний м’яч та форму з автографами. Такий подарунок підкреслив значення Лобановського для клубу і зробив музей особливо цікавим для футбольних фанів.
    • Екскурсії по музею часто проводять учениці ліцею – старшокласниці, які є помічницями музейного куратора. Таким чином музей став не лише пам’яткою минулого, а й сучасною освітньою платформою, де молодь знайомиться з історією видатного земляка.
    • Оформлення кімнати зберігає автентичний радянський стиль: стіни оздоблені газетними вирізками й портретами 50-х, усе ніби зупинилося в часі, що робить відвідини особливо атмосферними.

    Сучасні події

    Музей Лобановського і сьогодні живе активним життям. Він часто є частиною освітніх та туристичних маршрутів Києва, присвячених спортивній історії України. Щороку сюди приїжджають шкільні екскурсії, учасники дитячих футбольних секцій, фанати «Динамо» та просто бажаючі вшанувати пам’ять тренера. Лицеїсти та вчителі використовують музей для практичних уроків із історії й спорту, а місцеві ЗМІ неодноразово висвітлювали події, пов’язані з оновленням експозиції. У 2020–25 роках музей отримав кілька подарунків: оновлене освітлення, системи зберігання артефактів та тематичні фотозони (наприклад, стенд до Євро-2012). Загалом він став знаковим закладом Голосіївського району, де поєднуються історія школи та слава легендарного тренера.

    Музей Валерія Лобановського – це повноцінна «машина часу» в центрі Києва, яка знайомить відвідувачів із дитинством і досягненнями великого футбольного тренера. Тут можна побачити шкільну парту Лобановського, його фотографії, грамоти, футбольні бутси та інші особисті речі, що створює яскравий зв’язок між минулим і сьогоденням. Місцева спільнота підтримує музей як важливий культурний об’єкт, а гості міста мають змогу безкоштовно поринути в історію легенди українського спорту.

    НазваМузей Валерія Лобановського
    Фізична адресам. Київ, просп. Валерія Лобановського, 146/148 (школа № 319)
    Електронна адреса[email protected]
    Телефон+38 (044) 258-25-34
    Графік роботиПонеділок: 9:00–18:00
    Вівторок–п’ятниця: 9:30–18:00
    Субота–неділя: вихідні
    Цінова політикаВхід вільний; екскурсії – безкоштовні, за попереднім погодженням

    Схожі публікації

    «Ши» на Андріївській: новий гастрономічний простір між кавою, сніданками та вечірнім баром

    На Подолі з’явилося нове місце, яке намагається поєднати кілька...

    Скарби Маршака на Хрещатику: як мініскульптура повертає Києву ювелірну пам’ять

    На Хрещатику, 4, з’явилася 52-га бронзова мініскульптура проєкту «Шукай!»,...

    MOLODI у «Куренях»: вечір драйву, свободи й музики без рамок

    12 липня у київських «Куренях» виступить гурт MOLODI —...

    Стадіон, дощ і голоси: як фестиваль «Рок Київ» став музичною легендою столиці

    У червні 1999 року Київ на три дні перетворився...

    «Лови летючу мить життя!»: у Галереї Ню Арт показують живопис, що повертає увагу до теперішнього

    У київській Галереї Ню Арт відкрилася виставка «Лови летючу...

    Борис Епштейн: київський лікар, який пройшов війну і створив школу медицини

    Борис Володимирович Епштейн належить до тих постатей, чия біографія...