Музей Валерія Лобановського — не типовий спортивний музей, а жива меморіальна інсталяція в стінах київської школи №319, де легендарний тренер провів свої учнівські роки з 1946 по 1956. Розташований за адресою проспект Лобановського, 146/148, він відкрився 25 грудня 2009 року у старому кабінеті фізики на другому поверсі будівлі. Цей простір зберігає елементи тієї епохи: парта, за якою сидів юний Валерій, книги, прилади, газети, велосипед, подарований однокласнику — усе дихає справжністю й духом часу. На створення музею надихнула зустріч випускників 2007 року, що відбулася через п’ять років після смерті Лобановського. Тоді ж на фасаді школи з’явилася меморіальна дошка, а сама установа отримала ім’я свого найвидатнішого учня.
Експозиція музею побудована як наративна подорож через життя Лобановського — від шкільних років до періоду грандіозних футбольних перемог. Фотографії юного Валерія, стенди з випускного альбому, світлини його вчителів і друзів занурюють у контекст формування особистості, яка згодом змінить історію українського й європейського футболу. Атмосфера ретельно збережена: меблі й деталі інтер’єру ніби зупинили час у середині ХХ століття. Особливу увагу привертають особисті речі з “тренерської епохи” — закордонний паспорт, електробритва, форма та бутси, що стали символами суворої дисципліни і вивіреної методики, за якою тренуються спортсмени досі.
Музей виконує не лише меморіальну функцію, а й освітню. Він став частиною тематичних маршрутів, присвячених спортивній славі України, а також осередком локальної ідентичності та гордості. Шкільні екскурсії, відвідування фанатів і туристів, залучення колишніх гравців — усе це перетворює простір музею на місце, де перетинаються історія, емоції та жива пам’ять. Біографію Лобановського тут знають не за шаблоном, а як важливу частину української культурної тканини, що виходить за межі спорту.
