У просторі Музею книги і друкарства України розгорнулася виставка, яка не просто розповідає про життя однієї видатної постаті, а відкриває перед глядачем епоху, в якій ідея української державності кристалізувалася у політичному, дипломатичному та культурному вимірах. Виставковий проєкт «Пилип Орлик. Шлях гетьмана», створений спільно з Національним заповідником «Гетьманська столиця», приурочено до 315-річчя знаменитої Конституції Орлика та Дня Конституції України. Проте він значно ширший за ювілейну рамку — це масштабна спроба реконструкції зовнішньополітичного фронту боротьби українського гетьмана в екзилі.
Головна цінність виставки — це її фокус на європейський вимір діяльності Орлика. Ми звикли сприймати його як автора однієї з перших демократичних конституцій, але тут Пилип Орлик постає перед нами як активний дипломат, який понад два десятиліття вів невпинну боротьбу на полі міжнародних перемовин. Його мета — не просто зберегти ідею незалежності України, а включити її до порядку денного європейських держав, об’єднаних в антиросійській коаліції. Цей сюжет на диво актуальний у XXI столітті, адже риторика Орлика зберігає дивовижну політичну виразність і сьогодні.
Експозиція вражає багатством автентичних артефактів — стародруки, козацька зброя, керамічні кахлі, унікальні мапи, портрети доби та гравюри, які не просто ілюструють епоху, а дозволяють «вловити» дух тогочасної України та її боротьби. Особливу вагу мають документи — копії листів, маніфестів, дипломатичних звернень, зібрані з архівів України, Польщі, Франції та Швеції. Справжньою сенсацією стали нововиявлені матеріали з Державного архіву Швеції, віднайдені істориками заповідника лише у 2024 році — завдяки ініціативі українських науковців і підтримці Міністерства закордонних справ.
Ці документи проливають світло на маловідомі сторінки: зусилля Орлика щодо залучення Швеції до антимосковської коаліції, його дипломатичні місії у Франції та Туреччині, а також внутрішні виклики еміграційного гетьманату. Виставка переконливо демонструє, що Орлик — не «гетьман без війська», а лідер, який вів боротьбу інструментами міжнародної легітимності та права. Його діяльність у вигнанні можна порівняти із сучасною українською дипломатією — обидві базуються на вірі у правове визнання національної самостійності.
Проєкт має високу освітню цінність: через багатошарову експозицію він змушує глядача переосмислити поняття гетьманства, ролі особистості в історії та актуальності історичної спадщини. Особливу увагу приділено візуальному контексту: мапи показують, якою уявляли Україну в добу Орлика, гравюри зображують ключових акторів епохи, а портрети додають людського обличчя до дипломатичних маніфестів.
У підсумку, «Пилип Орлик. Шлях гетьмана» — це не просто виставка, а запрошення до глибокого історичного дослідження. Вона актуалізує пам’ять про постать, яка понад три століття тому боролася за ті самі принципи, що й сьогоднішня Україна: незалежність, суб’єктність, місце в європейській спільноті. Це простір, де історія стає не минулим, а моральним і політичним дороговказом для сучасності.