У глибині Липок, де друга половина XIX століття ще проступає в плануванні кварталів, стоїть один із найстарших будинків району — особняк на Інститутській, 12. Це небагатослівна, але вперта присутність садибного Києва, що зуміла пережити зміну власників, режимів і функцій. Його історія починається 1871 року: архітектор Михайло Самонов спроєктував дім...
Неподалік Севастопольської площі, у затишному дворі 5-го пологового будинку, виростає силует невеликого храму, що став для цього лікарняного кварталу не лише сакральним знаком, а й важливою архітектурною присутністю. Церква ікони Божої Матері «Знамення» — приклад того, як сучасна київська сакральна архітектура здатна співіснувати з повсякденною інфраструктурою міста, надаючи їй...
Київ завжди жив у напрузі між двома берегами. Дніпро не лише розділяв місто фізично: він диктував темп торгівлі, оборони й щоденного життя. До середини ХІХ століття перетин ріки залишався сезонною лотереєю: взимку порятунком був лід, улітку — перевози й розбірний Наводницький міст Петрової доби, що під час паводків доводилося...
На високому плато між Видубичами та Звіринцем, серед долин і схилів сучасного ботанічного саду, постає монастир, що поєднав тишу чернечого життя з архітектурними амбіціями міста. Троїцький Іонинський монастир виник у 1860-х роках із самітницького подвигу преподобного Іони Київського. Спершу тут не було нічого, окрім пагорба та невеликої дерев’яної каплиці,...
