Серед архітектурних перлин Києва особливе місце займає Будинок Ягимовського, більше відомий як Будинок із котами. Розташований на вулиці Гоголівській, 23, цей зелений особняк у стилі модерн із готичними елементами став справжнім символом міських легенд і незвичайної київської архітектури початку XX століття.
Історія будівлі бере початок у 1909 році, коли інженер Володимир Безсмертний, який згодом стане головним архітектором Києва, збудував її на замовлення полковника Федора Ягимовського. Архітектор обрав для будинку еклектичний підхід: споруда повністю асиметрична, має Т-подібний план і відрізняється яскравим зеленим кольором із білим декором. З боку вулиці будівля має чотири поверхи, з боку двору — п’ять. Незважаючи на незручне планування з вузькими кімнатами та погано освітленими кухнями й спальнями, будинок завжди привертав увагу завдяки своєму загадковому вигляду. Спочатку деякі мешканці Києва приписували створення будівлі Владиславу Городецькому, однак архівні документи остаточно спростували цю легенду.
Фасад Будинку із котами — справжній витвір мистецтва. Вхід прикрашають фігури сов, які символізують мудрість. А найбільш відомим елементом є барельєфи котів із зеленими очима та червоними ротами, що обрамлюють велике напівкругле вікно на першому поверсі. Саме завдяки цим зображенням народилася популярна назва будинку. Серед інших декоративних деталей варто відзначити різноманітні чоловічі маскарони з унікальними виразами обличчя, а також фігуру чорта, який увінчує архітектурну композицію. Під скульптурою чорта розташований фамільний герб Ягимовського, що додає споруді особливої середньовічної атмосфери. Витончені вітражі, нестандартні форми вікон і балконів, а також вишукана пластика оздоблення створюють неповторний образ, який водночас зачаровує і лякає.
Будинок із котами завжди притягував до себе цікавих особистостей. У 1917–1920 роках тут мешкав видатний український вчений-механік Степан Тимошенко, а в 1920-х роках — відомий історик та етнограф Микола Левченко. На честь Тимошенка у 1995 році на фасаді будинку встановили пам’ятну бронзову дошку. Проте навколо будинку роками виникали міські легенди: мовляв, споруда несе фатальні впливи, а її містичний декор приховує зловісні послання. Незважаючи на це, сьогодні Будинок із котами живе своїм звичайним життям: на першому поверсі працює приватна юридична фірма, а квартири належать приватним власникам.
Будинок Ягимовського є яскравим прикладом того, як архітектура здатна стати невід’ємною частиною міських міфів і культури. Він не лише зберігає сліди епохи модерну, а й продовжує надихати киян та гостей міста на нові історії, в яких переплітаються реальність і фантазія.
