Київ — одне з найдавніших міст Європи, з багатовіковою історією, що вабить дослідників і туристів з усього світу. Вважається, що це місто засновано понад півтори тисячі років тому, і в 2024, наприкінці травня, відзначило своє 1542-річчя. Однак, історія виникнення Києва досі викликає суперечки. Тож скільки насправді років столиці України?
У статті KyivPage розповідає історію Києва та звідки взялись ці “1500 років”.
Легенда про засновників Києва – міф чи правда
Найпопулярнішу версію про заснування Києва знають навіть діти – легенда про трьох братів та їх сестру. Кий, Щек, Хорив та Либідь настільки увійшли в історію, що у 1982 їм розмістили памʼятник на березі Дніпра на честь 1500-річчя міста. Проте виникає питання: чи дійсно існували знамениті основоположники столиці?
Ще у «Повісті минулих літ» Нестор Літописець згадує братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, які заснували місто, назване на честь старшого брата — Кия. Хоча ця історія має свою привабливість, у ній є чимало невідповідностей, зокрема щодо походження та діяльності Кия. Головна проблема те, що літопис не містить конкретних відомостей про час, коли жив Кий. Існують лише нічим не підкріплені гіпотези, наприклад, що Кий міг нападати на Візантію під іменем Кувер у VI або VII столітті, або ж був відомий під ім’ям Хельбудій у V столітті.
Хто вигадав вік Києва
Цікаво те, що у 1982 році кияни вперше почули про заснування своїх земель, яке відбулось рівно 1500 років тому. “Гіпотезу 1500” висвітлив російський академік Борис Рибаков – улюбленець радянської влади. Відзначення такого ювілею зробили гучнішим за сумніви та думки окремих науковців, а якщо хтось наважувався сказати про неправдивість версії СРСР – негайно ж ставав зрадником нації.
Якщо ви думаєте, що «гіпотеза 1500» ґрунтувалась на історичних відкриттях, археологічних дослідженнях або ретельному аналізі стародавніх текстів, — сильно помиляєтеся. Все набагато простіше.
Ідеологам необхідно було отримати хоча б якесь історичне обгрунтування цієї версії, і зручні факти знайшлися. Візантійські хроніки свідчать, що імператор Юстиніан І, який правив у VI столітті, контактував зі слов’янськими вождями. Водночас у «Повісті временних літ» йдеться, що легендарний князь Кий зустрічався з якимось правителем Царгорода. Академік Рибаков побачив у цих двох моментах можливий зв’язок і припустив, що Кий міг бути сучасником Юстиніана.
Пізніше Рибаков уточнив свою гіпотезу, вирішивши, що правитель із літопису не міг бути знаменитим Юстиніаном, адже його імʼя б не забули на Русі. Тож скоріш за все, мова йде про менш відомого імператора Анастасія І, який правив наприкінці V — на початку VI століття. Відтак, і Київ, на його думку, виник саме тоді.
Заснування Києва – вірменська версія
Крім того, ще у 1920-х роках радянський лінгвіст Микола Марр звернув увагу на одну легенду з вірменської хроніки VIII століття «Історія Тарона». У ній розповідають про трьох братів — Куара, Мелтея та Хореана, які заснували три міста, назвавши їх на свою честь, а потім створили ще одне спільне поселення на горі Карке.
Марр помітив, що сюжет схожий із легендою про заснування Києва. Він ототожнив Куара з Києм, Хореана з Хоривом, а область Палуні, де стояло місто Хореана, з Полянською землею. Навіть для Щека та Мелтея знайшов паралель, адже обидва імена, за його словами, означали «змій» в різних мовах. Опис місцевості в руських та вірменських хроніках також виявився подібним.
Водночас, Рибаков стверджував, що вірменська легенда є запозиченням з руської. І якщо в VIII столітті про Київ вже існували легенди, то заснували його ще у більш давні часи. Проте як вірменський автор міг дізнатися про київську легенду, якщо руське літописання почалось на століття пізніше за останню редакцію вірменської хроніки?
Що каже сучасна наука про заснування Києва
Науковці зазвичай шукають дату заснування міста в датованих документах. Якщо таких немає, вік визначають від першої письмової згадки. Однак у випадку Києва ситуація складніша: перша згадка про місто міститься у недатованому пролозі «Повісті временних літ», і прив’язати її до інших письмових джерел хронологічно не вдається.
Вчені незалежної України у 2000-х роках дійшли до майже загальної згоди, що Київ як місто існує лише з IX століття. Відтак, йому не більше 1200 років.
Сучасні підходи до датування київських археологічних знахідок, новий аналіз результатів розкопок початку XX століття, свіжі дослідження поблизу Десятинної церкви, а також нові інтерпретації літописних текстів і контактів із сусідніми народами дозволили створити абсолютно нову картину ранніх років Києва.
Слов’янські поселення дійсно існували на цій території з VI століття, але вони не мають між собою зв’язку. Ці осередки виникали і зникали, поки не утворилася група, яку археологи називають «гніздом» — саме вона стала початком Києва. Це відбулося не пізніше другої половини IX століття.
На межі IX і X століть на Дніпрі з’явилася Русь — скандинавські загони, які займалися як торгівлею, так і військовими діями. Вони заснували на київських схилах військово-торговельний центр, що добував ресурси — здебільшого рабів — з сусідніх слов’янських племен і переправляв їх до Константинополя.
У першій третині X століття археологи виявили ранні поховання скандинавців, а це свідчить про те, що місто вже існувало на той час. Відтоді Київ фактично безперервно існує.
Однак картина, створена археологами, залишається неповною і містить низку неточностей. Наприклад, на Старокиївській горі не знайдено жодного житла X століття. Також невідомо, де знаходилася резиденція перших князів і де проживали ті знатні руси, чиї поховання були виявлені. Тим не менш, вчені сподіваються, що ці питання будуть розв’язані наукою та дослідженнями.