У просторі сучасного Києва, серед густої забудови лівого берега, виростає архітектурна перлина, що поєднує віру, історію й новаторство — Костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви. Розташований на Воскресенському проспекті, він став не лише духовним осередком, а й символом нового етапу в історії римо-католицької громади столиці. Цей костел є першим, що був зведений у Києві від фундаменту після десятиліть переслідувань церкви в радянську добу, і першим католицьким храмом на лівобережжі міста. Його поява — це не просто подія релігійного характеру, а вагомий жест відновлення, повернення до духовного простору, де релігія знову стає частиною публічного життя.
Заснування парафії датується 13 червня 1994 року, коли першим душпастирем став брат Казимир Гузік з Ордену Братів Менших Капуцинів. Через два роки громада отримала земельну ділянку на бульварі Перова, і вже 8 вересня 1997 року було освячено тимчасову каплицю та житлові приміщення для братів. Зведення основної святині розпочалося 2 вересня 1999 року. Особливу вагу цьому процесу надало закладення наріжного каменя Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Ніколою Етеровичем у 2000 році. Будівництво тривало майже два десятиліття, і лише 15 жовтня 2016 року відбулося урочисте освячення верхнього храму, після того як у 2004 році був освячений нижній костел.


Храм створено в сучасному архітектурному стилі, без надмірної декоративності, з акцентом на простір, світло та тишу. Цей стиль гармонійно вписується в характер нового житлового масиву, який сформувався на лівому березі лише у другій половині XX століття. Попри зовнішню стриманість, інтер’єр храму вирізняється глибиною символізму та атмосферою зосередженості. У 2017 році у верхньому храмі, за головним вівтарем, було освячено каплицю адорації Пресвятих Дарів — місце тиші, молитви та вдячності. А вже у 2018 році храм отримав новий статус — його проголосили дієцезіальним санктуарієм святого отця Піо, ще більше підкреслюючи його значення для релігійного життя міста.
Костел став домівкою для братів-капуцинів, які ведуть активне пастирське життя, організовують катехизацію, молодіжні заходи, духовні реколекції. Їхня місія — бути ближчими до людей, нести віру, допомагати, чути. Поруч із ними служать черниці-назаретанки зі згромадження Сестер Пресвятої Родини з Назарету, які активно підтримують парафіяльне життя.



Костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви є не просто сакральною спорудою — він є проявом волі до відродження, наснаги громади, втіленням нового сенсу сакральної архітектури в контексті урбаністичного розвитку столиці. У місті, де історія храмів часто сягає кількох століть, поява нової святині стає своєрідним мостом між минулим і майбутнім. Вона нагадує про те, що духовність не є лише спадщиною, а живим організмом, який здатен зростати, адаптуватися й бути сучасним, залишаючись при цьому вірним своєму покликанню.