У місті, де історія крокує поруч із сучасністю, один із найвпізнаваніших символів Києва росте не на площі й не на вулиці, а в оранжереї. Це пальма Лівістона – не просто рослина, а жива легенда, що вже понад півтора століття уособлює витривалість, зв’язок культур та любов до природи. А віднедавна її бронзовий аналог у межах мистецького проєкту «Шукай!» прикрашає столицю, перетворюючи історію рослини на частину урбаністичного наративу.
Проєкт «Шукай!», створений Юлією Бевзенко, – це серія мініскульптур, які роблять історію міста ближчою та відчутною. За кожною скульптурою стоїть не просто артефакт, а ціла легенда. Мініатюрна пальма на Назарівській, 23 – саме така. Вона не лише увіковічнює ботанічну перлину Києва, а й говорить про дбайливе ставлення містян до зелених символів столиці.
Справжня Лівістона має коріння… в Австралії. Її екзотична подорож до України почалась ще в XIX столітті, коли Вілібальд Бессер – знаний ботанік – заснував власну колекцію в Кременці. Після закриття Волинського ліцею у 1830-х роках пальму перевезли до Києва. Вона оселилася у новоствореному ботанічному саду при Університеті св. Володимира, де її оберігали під наглядом професора Рудольфа Траутфеттера.
Ця рослина пережила революції, дві світові війни, обстріли, зими без опалення. У часи лихоліття оранжерею обігрівали буржуйками, воду для поливу носили пішки – аби зберегти життя у стінах ботсаду. Пальма залишилась, коли інші рослини вивозили чи знищували. Її не змогли вивезти навіть нацисти – надто велика, надто складна, надто важлива.
У 1976 році Лівістону нарешті пересадили у відкритий ґрунт, і вона одразу зацвіла, як символ відродження. Тепер її 32-метровий кліматрон – не просто теплиця, а місце паломництва киян та гостей міста. Взимку, коли все довкола спить, саме вона розцвітає – наперекір календарю й обставинам.
Мініскульптура у бронзі — це не лише декоративний елемент, а пам’ятник стійкості. Проєкт «Шукай!» переосмислює поняття міського простору: скульптури стають маркерами пам’яті, які формують локальну ідентичність. Пальма Лівістона — одна з них. Вона вплітає природний початок у щільну тканину міста, нагадуючи, що Київ — це не лише камінь і асфальт, а й зелені легені, що мають свою історію.
