«Ожилий сірник»: як металева скульптура нагадує про зникнення дерев у Києві

    Поділитися

    Скульптура «Ожилий сірник», що з’явилася у 2020 році на вулиці Артема (тепер Січових Стрільців), є яскравим прикладом того, як сучасне мистецтво здатне транслювати суспільні тривоги у формі міського символу. Її автор — художник-коваль Володимир Білоконь, який самотужки витратив понад 160 кг металу й близько $1000 на створення скульптури. Це чотириметровий сірник зі сталевою «обвугленою» головкою, в основі якого — символічна дерев’яна текстура, а на верхівці — несподіваний жест надії: металева гілка з листком гінкго білоба. Цей вид дерева обрано невипадково — гінкго пережив ядерне бомбардування Хіросіми та є символом стійкості природи перед катастрофами.

    Скульптура — не просто декоративний об’єкт. Вона виконує функцію візуального протесту проти надмірного урбаністичного тиску на зелені зони столиці. Білоконь не приховує свого наміру: «Це мій спосіб участі в екологічному русі рідного міста». За його словами, вулиця Артема давно стала символом задушливості та загазованості центрального Києва. В цьому контексті сірник, який майже догорів, але дав паросток життя, стає метафорою міста, де на тлі знищення ще можливе відродження. Скульптура — мовчазний заклик зберегти те, що ще не знищене: дерева, парки, дихання міста.

    «Ожилий сірник» долучився до розмаїття київських арт-об’єктів, які не лише прикрашають простір, а й формують нову екосвідомість. Він став частиною того ж візуального поля, що й «Кіт з виделок» біля Золотих воріт, «Їжачок у тумані» в парку імені Рильського чи Літаюча корова у Пейзажному сквері. Усі ці роботи — спроби перетворити міське середовище на відкритий простір діалогу з громадськістю через мистецтво. Вони не лише додають Києву характеру, а й служать маркерами ідентичності, цінностей і болючих точок часу.

    В умовах, коли зелені зони Києва скорочуються на тлі новобудов і комерційних проектів, поява подібних скульптур — це спосіб не допустити байдужості. «Ожилий сірник» — невеликий, але промовистий жест. Він не змінить місто фізично, але може змінити ставлення до міста в головах його мешканців. І саме в цьому — його справжня цінність.

    Схожі публікації

    Український костюм XVI–XVIII століть: як архіви, тканини й реконструкції повертають видимий образ минулого

    Лекція «Дослідження та візуалізація українського костюму XVI–XVIII ст.: джерела,...

    Михайло Ясинський: продюсер, який перетворив український шоу-бізнес на систему

    Михайло Ясинський — одна з ключових фігур українського шоу-бізнесу,...

    Bonco на Великій Житомирській: нова адреса київської випічки, кави й десертів

    Київська гастрономічна мапа поповнилася ще однією солодкою адресою: мережа...

    Ветеринарний інститут Георгія Хорхота: київський модернізм, який виглядає як наукова фантастика

    Будівля Ветеринарного інституту, відкрита у 1990 році, належить до...

    «Гастро Індустрія» в Києві: виставка для тих, хто створює сучасні ресторани, кав’ярні та фудбізнес

    У Києві відбудеться «Гастро Індустрія» — виставка сучасних технологій...

    Два Михаїли над Києвом: таємниця герба, що змінив лук на вогняний меч

    Київ має багато видимих символів: золоті бані, каштани, дніпровські...