«Ожилий сірник»: як металева скульптура нагадує про зникнення дерев у Києві

    Поділитися

    Скульптура «Ожилий сірник», що з’явилася у 2020 році на вулиці Артема (тепер Січових Стрільців), є яскравим прикладом того, як сучасне мистецтво здатне транслювати суспільні тривоги у формі міського символу. Її автор — художник-коваль Володимир Білоконь, який самотужки витратив понад 160 кг металу й близько $1000 на створення скульптури. Це чотириметровий сірник зі сталевою «обвугленою» головкою, в основі якого — символічна дерев’яна текстура, а на верхівці — несподіваний жест надії: металева гілка з листком гінкго білоба. Цей вид дерева обрано невипадково — гінкго пережив ядерне бомбардування Хіросіми та є символом стійкості природи перед катастрофами.

    Скульптура — не просто декоративний об’єкт. Вона виконує функцію візуального протесту проти надмірного урбаністичного тиску на зелені зони столиці. Білоконь не приховує свого наміру: «Це мій спосіб участі в екологічному русі рідного міста». За його словами, вулиця Артема давно стала символом задушливості та загазованості центрального Києва. В цьому контексті сірник, який майже догорів, але дав паросток життя, стає метафорою міста, де на тлі знищення ще можливе відродження. Скульптура — мовчазний заклик зберегти те, що ще не знищене: дерева, парки, дихання міста.

    «Ожилий сірник» долучився до розмаїття київських арт-об’єктів, які не лише прикрашають простір, а й формують нову екосвідомість. Він став частиною того ж візуального поля, що й «Кіт з виделок» біля Золотих воріт, «Їжачок у тумані» в парку імені Рильського чи Літаюча корова у Пейзажному сквері. Усі ці роботи — спроби перетворити міське середовище на відкритий простір діалогу з громадськістю через мистецтво. Вони не лише додають Києву характеру, а й служать маркерами ідентичності, цінностей і болючих точок часу.

    В умовах, коли зелені зони Києва скорочуються на тлі новобудов і комерційних проектів, поява подібних скульптур — це спосіб не допустити байдужості. «Ожилий сірник» — невеликий, але промовистий жест. Він не змінить місто фізично, але може змінити ставлення до міста в головах його мешканців. І саме в цьому — його справжня цінність.

    Схожі публікації

    День Незалежності України 2026: годинник здобуття свободи

    Вже завтра Україна святкуватиме День Незалежності. Це важливе свято...

    До Дня Прапору: 9 фотофактів про синьо-жовтий

    23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Однак історія...

    У центрі Києва відкриють фан-зону NAVI: там покажуть чемпіонський кубок Major

    У самому центрі Києва до Дня Незалежності відкриють безкоштовну...

    Музична сцена та адаптивний спорт: у Києві проведуть Всеукраїнський фестиваль “Коло ветеранів”

    У Києві відбудеться щорічний Всеукраїнський фестиваль ветеранської культури "Коло...

    Ліс, легенди та кава: біля Пирогова відкрили новий сімейний простір відпочинку

    На межі лісового масиву та музею просто неба в...

    Осяє Київ на День Незалежності: Батьківщину-Матір перетворили на арт-об’єкт

    На монументі «Батьківщина-Мати» у Києві запустили аудіовізуальну арт-інсталяцію «Майбутнє...