Серед індустріального міського ландшафту Києва зберігся артефакт, що не просто нагадує про технології минулого, а є унікальним свідком радянської епохи — паровоз серії ІС (Йосиф Сталін). Розташований біля колишнього Локомотивного депо Київ-Пасажирський, цей бронзовий велетень не лише частина інженерної спадщини, а й пам’ятник залізничникам, які відіграли важливу роль у двох війнах та в індустріалізації країни. Після XX з’їзду КПРС, коли почалося масове «розсталінювання», машина втратила своє ідеологічне ім’я та стала відомою як ФД (Фелікс Дзержинський), але, попри зміну назви, залишилася однією з найпотужніших серійних пасажирських машин СРСР.
Паровози серії ІС були втіленням передових технологій радянського машинобудування 1930-х років. Виготовлені вперше в Коломні, а згодом і в Луганську, вони могли розвивати швидкість до 115 км/год, а зі спеціальними аеродинамічними обтічниками — до 155 км/год. ІС став гордістю промислових виставок та символом модернізації транспорту, обслуговуючи такі флагманські маршрути, як «Червона стріла» між Москвою та Ленінградом. У роки Другої світової війни ці паровози, не пристосовані для важких вантажів, були змушені тягти ешелони зі зброєю та боєприпасами. Через надмірне навантаження більшість із них вийшла з ладу, а вцілілих — відправили на металобрухт. Проте один із них — київський — пережив епоху. Завдяки рішенню начальника Південно-Західної залізниці Петра Кривоноса, локомотив було збережено та встановлено як пам’ятник.
Відкритий у 1982 році, пам’ятний знак на площі Петра Кривоноса увічнює не лише конкретну модель техніки, а й цілу професійну спільноту — залізничників. Він присвячений героїзму київських працівників залізниці в роки Громадянської та Другої світової війн, а також їхнім трудовим звершенням у мирний час. Паровоз несе ще один культурний сенс — він пов’язаний із революційною піснею 1920-х років «Наш паровоз, вперед лети», яку написали київські робітники. Тому пам’ятник ІС не просто зразок технології, а багатошаровий символ: технічного прогресу, ідеологічного зсуву, трудового героїзму та музичної пам’яті. Його мовчазна присутність у міському просторі нагадує про індустріальне минуле, яке формувало Київ як великий транспортний і промисловий вузол.