Патріарший собор Воскресіння Христового: сучасний символ духовного відродження Києва

    Поділитися

    Патріарший собор Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви – одна з найвизначніших архітектурних домінант Лівобережного Києва. Його зведення стало історичною подією не лише для греко-католиків, а й для міста загалом, адже це перший масштабний храм УГКЦ у столиці, збудований з нуля після відновлення незалежності України. Його спорудження символізує повернення церкви до активного духовного життя в суспільстві після десятиліть переслідувань.

    Будівництво розпочалося 9 вересня 2002 року на вул. Микільсько-Слобідській. Вже у жовтні відбулося освячення наріжного каменя, а до літа 2003-го зведено цокольний поверх. Наступні роки були наповнені випробуваннями: зведення купольної конструкції, монтаж п’яти хрестів, формування металевого остову даху. Особливість будівництва полягала у тому, що воно здійснювалося виключно за пожертви вірян, як українських, так і з діаспори. Церква принципово відмовилася від спонсорства з боку великого бізнесу та політичних структур, що підкреслює її намагання зберегти незалежність і моральну чистоту процесу.

    Архітектурно собор втілює синтез традиційної християнської символіки та сучасного підходу до сакрального простору. Його куполи, що злітають над навколишнім урбаністичним середовищем, надають унікального силуету східному горизонту Києва. Площа храму – 1,72 га, і він здатен вмістити одночасно до трьох тисяч парафіян, що робить його другим за місткістю серед усіх київських церков. Варто підкреслити, що перші служби тут почали проводитися ще в 2006 році, в підвальній частині споруди, задовго до завершення повного будівництва. Урочисте відкриття відбулося 27 березня 2011 року з нагоди інтронізації предстоятеля УГКЦ Святослава Шевчука, а вже 18 серпня 2013 року – велике освячення храму.

    Сьогодні Патріарший собор Воскресіння Христового – не лише релігійний центр, а й громадське середовище для духовної просвіти, благодійних ініціатив, міжконфесійного діалогу. Він є свідченням того, як сучасна архітектура може працювати на благо спільноти, зберігаючи при цьому гідність і віру.

    Схожі публікації

    Йосип Каракіс: архітектор, який умів берегти Київ навіть тоді, коли місто змушували забувати себе

    Йосип Каракіс належить до тих київських архітекторів, чия біографія...

    «Квартира 27» на Печерську: необістро з атмосферою київської інтелігентної квартири

    На Печерську відкрилося pet-friendly необістро «Квартира 27» — заклад...

    Куренівський «Титанік»: будинок Йосипа Каракіса, що перетворив житло на палубу спільного життя

    Будинок-«Титанік» на Сокальській, 1 — одна з тих київських...

    Ярмарок до Дня вишиванки на Бессарабці: українські візерунки, вінтаж і речі з характером

    16–17 травня на Бессарабському ринку відбудеться ярмарок до Дня...