Центральний залізничний вокзал Києва: історія, архітектура і сучасне світло міста

    Поділитися

    Наприкінці XIX століття Київ отримав залізничне сполучення: 1870 року відкрився перший залізничний вокзал – двоповерхова будівля з жовтої цегли в стилі англійської готики (архітектор Іван Вишневецький). Цей вокзал обслуговував нові колії на Балту і Курськ, фактично зв’язавши Київ із Одесою та Москвою. Після пожежі 1877 року споруду відновили, але зростання пасажиропотоку швидко зробило її затісною для міста. На межі XIX–XX ст. виникли плани побудови більшого сучасного вокзалу, проте стару будівлю остаточно розібрали тільки 1913 року. Унаслідок цього протягом наступних років гостей столиці зустрічав лише тимчасовий одноповерховий дерев’яний павільйон.

    Спорудження нового вокзалу фактично розпочалося лише в 1927 році, вже за радянської влади. Попередню спробу звести станцію в 1913-му (за проєктом петербурзького архітектора Володимира Щуко) зупинили Перша світова війна та революція, тож до кінця 1920-х кияни продовжували чекати на гідну станційну споруду. У 1927-му відбувся закритий архітектурний конкурс, в якому взяли участь провідні зодчі України. Перемогу здобув спільний проєкт київських архітекторів Олександра Вербицького та Павла Альошина. За цим проєктом у 1927–1932 роках звели нову простору центральну будівлю вокзалу. Урочисте відкриття Центрального вокзалу відбулося 23 лютого 1932 року – це був перший великий залізничний вокзал, зведений у радянській Україні.

    Архітектура головної будівлі вокзалу вирізняється поєднанням мотивів українського бароко та функціональних рис конструктивізму. Величний фасад із високою центральною аркою та великим вітражним вікном виконаний у стриманій манері: симетрична композиція і лаконічний декор надають споруді монументального вигляду. Водночас окремі декоративні елементи, навіяні бароковою архітектурою, підкреслюють національну самобутність будівлі. Усередині вокзал має просторі зали очікування; після Другої світової війни інтер’єри були відновлені у більш вишуканому класичному стилі (з’явилися ліпнина, величні люстри та декоративні панно), що контрастує зі строгою зовнішністю. Завдяки масштабам і унікальному стилю цей вокзал став не лише ключовим транспортним вузлом міста, а й визначною архітектурною пам’яткою Києва.

    У грудні 2025 року фасад Центрального залізничного вокзалу отримав сучасне художнє доповнення, що вступило в діалог із його монументальною архітектурою. На головній будівлі встановили інтерактивну артінсталяцію «Поділись світлом», створену митцем і засновником компанії Expolight Миколою Каблукою. Роботу присвятили українцям, які в умовах війни живуть із постійними відключеннями електроенергії та щодня змушені протистояти темряві. Символічно інсталяцію представили в найдовшу ніч року, коли темрява досягає свого піка, підкресливши ідею світла як акту надії та солідарності. Протягом чотирьох днів, з 21 до 25 грудня, підсвічування працювало автономно від генератора, нагадуючи про стійкість міста й його інфраструктури.

    Інсталяція побудована на принципі взаємодії з містянами та пасажирами вокзалу. За допомогою QR-коду кожен охочий міг перейти в онлайн-застосунок і безпосередньо вплинути на вигляд фасаду, змінюючи колір освітлення та текстові повідомлення. Для підсвічування передбачили три кольори – червоний, зелений і синій, які по-різному акцентували ритм і пластику історичної будівлі. Керування світлом було доступне щодня у визначені години – зранку з 5:00 до 7:30 та ввечері з 17:00 до 23:00, перетворюючи вокзал із суто транспортного об’єкта на живу публічну платформу сучасного мистецтва.

    Схожі публікації

    Костюм як доказ епохи: у Києві розкажуть, як досліджують і відтворюють українське вбрання XVI–XVIII століть

    У Київському Будинку вчених відбудеться лекція «Дослідження та візуалізація...

    Смак у старих стінах: київські ресторани, де кухня зустрічається з історією міста

    Київська гастрономічна сцена давно вийшла за межі простої формули...

    День вишиванки у Пирогові: свято, де український орнамент оживає серед старовинних хат

    Вишиванка давно перестала бути просто святковим одягом. Для українців...

    «Патент»: темна барахолка дев’яностих біля стадіону, де Київ торгував страхом

    На початку дев’яностих Київ жив у дивному проміжку між...