Київ став не лише домівкою, а й творчим осередком для багатьох українських митців. Зокрема це й стосується Павла Тичини – однієї з найяскравіших постатей української літератури та політики ХХ століття. Павло Тичина прославився як видатний поет, перекладач, публіцист і отримав Шевченківську премію за свої досягнення. Він народився у 1891 році в селі Піски на Чернігівщині і там здобув освіту в духовній семінарії. Згодом доля привела поета до столиці.
У Києві Тичина займався літературною діяльністю, працював на високих державних посадах і залишив по собі багату культурну спадщину. Сьогодні на честь митця діє хата-музей, де зберігаються унікальні речі, що розкривають його життя та творчість.
Разом із Kyiv.Page пропонуємо дізнатись про особливості київського періоду життя Павла Тичини та цікаві факти про цю видатну особистість.
Цікаві факти про Павла Тичину
- Народився Павло в багатодітній родині – з 13 дітей до дорослого віку дожили лише дев’ятеро. Великий вплив на його освіту мала вчителька Серафима Миколаївна, яка помітила талант хлопця і порадила батькам відправити його на навчання.
- Перші літературні спроби Павла Тичини припадають на юність – писати він почав у 15 років. У 1912 році його вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…» вперше опублікували в журналі «Літературно-науковий вісник», а вже за шість років вийшла його дебютна збірка «Сонячні кларнети».
- Перший художній експеримент Павла Тичини – малюнок вуглинкою на побіленій стіні – викликав неоднозначну реакцію. Батько нагородив його прочуханом, а от місцевий священик, отець Никифор, заохотив талановитого хлопця кольоровими олівцями. Саме так розкрився ще один його талант. Сьогодні малюнки Тичини можна побачити в його меморіальній квартирі.
Павло Тичина: життя після переїзду у Київ
- У 1913 році Павло переїхав до Києва, вступивши до Комерційного інституту. Його творчість завжди була пов’язана з простим олівцем – саме ним він писав свої твори. Проте митець часто шкодував, що не обрав шлях художника. Найбільший резонанс отримала збірка «Сонячні кларнети», яка започаткувала новий літературний стиль – «кларнетизм». Серед його інших відомих збірок: «Плуг», «Замість сонетів і октав», «В космічному оркестрі», «Вітер з України», «День настане».
- Серед улюблених місць Павла Тичини у Києві та його околицях були Пуща-Водиця, Конча-Заспа, Голосіїв, Святошин та Ірпінь. Ці куточки природи надихали поета і стали джерелом натхнення для багатьох його поетичних творів.
- Одружився Павло Тичина лише у 48 років. Його дружиною стала Лідія Папарук, з якою він спілкувався довгі роки. Вона була його надійною підтримкою та завжди залишалася поруч. Їхнє знайомство відбулося, коли Лідії було лише 16 років, але одружилися вони значно пізніше – коли їй виповнилося 39.
- Особисте життя поета зазнало важких ударів. У 1923 році його брата Євгена заарештували за звинуваченням у «Справі про організацію банди з метою підриву Радянської влади». У середині 1920-х років поет почав писати твори, які відповідали радянській ідеології. Під час масових репресій Тичина видав збірку «Партія веде», що прославляла комуністичну владу. Його дружина Ліда Папарук у своїх спогадах писала, що Тичина не прагнув вступати до компартії, його змусили подати цю заяву.
- У липні 1941 року разом із дружиною та багатьма науковцями Павло Тичина був евакуйований до Уфи. Митець мав неабиякий талант до вивчення іноземних мов – самостійно опанував близько 20, серед яких вірменська, грузинська, арабська та турецька. Він також був членом-кореспондентом Болгарської Академії наук.
- За своє життя Павло Тичина здобув чимало нагород: став лауреатом Сталінської премії, отримав п’ять орденів Леніна та інші відзнаки. Його пам’ять вшановано в Києві Літературно-меморіальним музеєм-квартирою, а в рідному селі Піски створено музей історії села, до якого входять хата-садиба Тичини, кімната в сусідньому будинку та пам’ятник поету. Його ім’я також присвоєно Уманському державному педагогічному університету та багатьом іншим установам.
- Життя Павла Тичини завершилося 16 вересня 1967 року в Києві. Поета поховано на Байковому кладовищі столиці.