Андрій Бойко — шлях з дитинства на сцену і назад у себе

    Поділитися

    Андрій Вадимович Бойко, більш відомий під творчим псевдонімом Askilla, — одна з яскравих зірок сучасної української сцени, яка поєднує в собі кілька вимірів: актор, співак, автор пісень, амбасадор нового покоління української молоді. Його історія — це хроніка раннього злету, випробувань, які ламають, і сили, що повертає до життя. Київ для нього — не просто рідне місто, а культурна і духовна точка відліку, яка постійно з’являється в його житті як орієнтир.

    Народився Андрій 15 грудня 2002 року в родині музикантів у Києві. Його мати — скрипалька, батько — гобоїст. Це визначило музичне середовище, у якому хлопець виростав. Музика увійшла в його життя рано — першим кумиром став Елвіс Преслі, потім — Фредді Мерк’юрі. Але справжній сценічний дебют відбувся вже в шість років — на сцені Київської філармонії він виступив із партією барабана в “Симфонії іграшок” Моцарта. З того моменту почалося його довге, але цілеспрямоване сходження до слави.

    У віці восьми років Андрій починає займатися вокалом у студії «Співайко», а вже через кілька років бере участь у відомих телевізійних шоу. У 2013 році він стає півфіналістом першого сезону «Голос. Діти» в команді Олега Скрипки. Того ж року він перемагає у проєкті «Крок до зірок» і проходить у півфінал національного відбору «Дитячого Євробачення». Це свідчить не тільки про неабиякий талант, а й про працьовитість, здатність працювати на результат у юному віці.

    Рік 2014 став переломним: Андрій займає друге місце на престижному міжнародному конкурсі «Слов’янський Базар» у Вітебську та перемагає в «Дитячій Новій Хвилі», що на той момент була одним із найвідоміших дитячих музичних фестивалів у Східній Європі. Його ім’я починають впізнавати, його запрошують у нові проєкти. У вересні того ж року він бере участь у кастингу до проєкту «Хочу до Меладзе», де прагнув стати частиною нового бойз-бенду. Попри те, що через вік не зміг пройти далі, це дало йому ще більший поштовх до самореалізації.

    У 2015 році з’являється його перший кліп на пісню «Ангел», написану Андрієм Французом. Відео знімав Євген Толмачов, і кліп стає не просто дебютом, а результатом перемоги в конкурсі «Young Voice of Music Box». Музика вже стає частиною ідентичності Андрія, а не просто захопленням.

    2016 року він повертається на великий екран шоу «Голос. Діти» вже в третьому сезоні. До нього повертаються всі тренери, але Андрій обирає команду Монатика. Його виступи викликають захоплення і у глядачів, і у журі. Хоча перемога дісталася іншій учасниці, участь Андрія у проєкті вкотре підкреслює його харизму та сценічну потугу.

    Новий виток кар’єри починається в 2018 році, коли він проходить кастинг до другого сезону популярного українського серіалу «Школа». Його персонаж — Ваня з 10-А класу — стає улюбленцем молодої аудиторії. Саме ця роль зробила його по-справжньому впізнаваним по всій країні. У тому ж році Андрія визнають «Молодим талантом року» у рамках рейтингу «Фаворити Успіху».

    Але за фасадом успіху часто ховається тіньова сторона життя. У березні 2022 року Андрій потрапляє в серйозну автомобільну аварію. Це не просто травматичний досвід — це точка перелому. Він отримує множинні травми, майже три місяці проводить прикутий до ліжка. І саме в цей момент, у стані фізичного безсилля, Андрій повертається до музики як до інструменту зцілення.

    У ліжку він пише понад 30 пісень, переосмислює себе, світ і свою творчість. Так народжується його новий проєкт — Askilla. Це вже не дитина зі сцени, не серіальний герой — це доросла, глибока особистість, яка пережила біль і трансформувала його у мистецтво. Його дебютний реліз «No Sleep» складається з п’яти пісень, які балансують між світлом і темрявою, між життям і пережитим болем. Це — маніфест його нової ідентичності.

    Askilla — це нова сторінка, але вона органічно виростає з усього попереднього. Його музику можна описати як суміш хіп-хопу, емоційної лірики та сучасного українського звучання. У текстах — багато автобіографічного, чесного, болісного. Андрій не боїться виносити на загал свій внутрішній світ, свою вразливість і силу.

    Київ залишається фоном усіх цих подій. Саме тут він народився, виріс, вийшов на сцену. Саме Київ став тим місцем, де він отримав перші оплески і пережив перше визнання. І саме тут він, лежачи в ліжку після ДТП, переосмислив своє життя і знову віднайшов музику. У його творчості можна відчути ритм великого міста, його біль, надію і красу.

    На сьогодні Андрій Бойко / Askilla — це вже не просто молодий талант. Це особистість, яка пройшла складний шлях до себе, яка не боїться бути щирою, і яка здатна трансформувати досвід у мистецтво, близьке тисячам слухачів. Його життєвий і творчий шлях — це приклад того, як навіть найважчі моменти можуть стати точкою зростання. І Київ — це не просто місто в анкеті, це його сцена, його тил, його музика.

    Схожі публікації

    Без Обмежень на терасі Gulliver: акустичний вечір над Києвом

    Гурт «Без Обмежень» готує для Києва особливий концерт, який...

    Місто в парку: київська легенда про фразу Шарля де Голля

    Київ має багато легенд, які не завжди потребують привидів,...

    Dita Galas: київська художниця, яка поєднала монументальний живопис, науку й пам’ять міста

    Марія Андріївна Лубинська, відома в мистецькому середовищі як Dita...

    Костюм як доказ епохи: у Києві розкажуть, як досліджують і відтворюють українське вбрання XVI–XVIII століть

    У Київському Будинку вчених відбудеться лекція «Дослідження та візуалізація...

    Смак у старих стінах: київські ресторани, де кухня зустрічається з історією міста

    Київська гастрономічна сцена давно вийшла за межі простої формули...