Юхим Березін: резонер українського гумору

    Поділитися

    Юхим Березін, знаний у мільйонів глядачів як Штепсель, залишив помітний слід в історії української та радянської естради, а Київ став невід’ємною частиною його творчого становлення. Народившись в Одесі, він ще в юності поринув у мистецтво, однак саме Київський театральний інститут став для нього стартовим майданчиком великої сцени. Саме тут він познайомився з Юрієм Тимошенком — майбутнім Тарапунькою — і сформував комічний дует, який уособлював українську естраду протягом десятиліть. Дует влучно поєднував сатиру й імпровізацію, гротеск та соціальні підтексти. У Києві розпочалися їхні перші сценічні перемоги, звідси вони вирушали у гастрольні тури, а столиця тривалий час залишалася їхнім творчим осередком.

    Війна не перервала мистецький шлях Березіна, а лише надала йому нових фарб: разом із Тимошенком, композитором Фрадкіним і балетмейстером Вірським він виступав у складі фронтової концертної бригади. Їхні дотепні інтермедії піднімали бойовий дух солдатів на передовій. Після демобілізації гумористи повернулися до образів монтерів естради й завоювали популярність на Другому Всесоюзному конкурсі артистів естради в 1946 році. Їхня програма — це не просто виступ, а своєрідна форма культурного спротиву рутини, бюрократії, життєвих труднощів. Саме в Києві було створено їхні найвідоміші вистави, серед яких “Рівно 20 з гаком”, “Від і до” та “Стурбуйтеся, будь ласка”, де використання української та російської мов надавало номеру універсального звучання.

    Після смерті Юрія Тимошенка у 1986 році життя Березіна втратило сценічну гармонію — без друга й партнера дуету вже не існувало. Поїхавши до доньки в Ізраїль на початку 1990-х, він більше не повернувся до сцени. Хоч останні роки життя і були затьмарені хворобою та самотністю, він залишився в пам’яті глядачів як символ дотепного резонера — інтелігентного, виваженого, здатного однією реплікою завершити будь-яку сценічну баталію. Юхим Березін помер у 2004 році в Тель-Авіві, та його творчість і досі залишається невід’ємною частиною культурного коду Києва та всієї України.

    Схожі публікації

    День Незалежності України 2026: годинник здобуття свободи

    Вже завтра Україна святкуватиме День Незалежності. Це важливе свято...

    До Дня Прапору: 9 фотофактів про синьо-жовтий

    23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Однак історія...

    У центрі Києва відкриють фан-зону NAVI: там покажуть чемпіонський кубок Major

    У самому центрі Києва до Дня Незалежності відкриють безкоштовну...

    Музична сцена та адаптивний спорт: у Києві проведуть Всеукраїнський фестиваль “Коло ветеранів”

    У Києві відбудеться щорічний Всеукраїнський фестиваль ветеранської культури "Коло...

    Ліс, легенди та кава: біля Пирогова відкрили новий сімейний простір відпочинку

    На межі лісового масиву та музею просто неба в...

    Осяє Київ на День Незалежності: Батьківщину-Матір перетворили на арт-об’єкт

    На монументі «Батьківщина-Мати» у Києві запустили аудіовізуальну арт-інсталяцію «Майбутнє...