Юхим Березін: резонер українського гумору

    Поділитися

    Юхим Березін, знаний у мільйонів глядачів як Штепсель, залишив помітний слід в історії української та радянської естради, а Київ став невід’ємною частиною його творчого становлення. Народившись в Одесі, він ще в юності поринув у мистецтво, однак саме Київський театральний інститут став для нього стартовим майданчиком великої сцени. Саме тут він познайомився з Юрієм Тимошенком — майбутнім Тарапунькою — і сформував комічний дует, який уособлював українську естраду протягом десятиліть. Дует влучно поєднував сатиру й імпровізацію, гротеск та соціальні підтексти. У Києві розпочалися їхні перші сценічні перемоги, звідси вони вирушали у гастрольні тури, а столиця тривалий час залишалася їхнім творчим осередком.

    Війна не перервала мистецький шлях Березіна, а лише надала йому нових фарб: разом із Тимошенком, композитором Фрадкіним і балетмейстером Вірським він виступав у складі фронтової концертної бригади. Їхні дотепні інтермедії піднімали бойовий дух солдатів на передовій. Після демобілізації гумористи повернулися до образів монтерів естради й завоювали популярність на Другому Всесоюзному конкурсі артистів естради в 1946 році. Їхня програма — це не просто виступ, а своєрідна форма культурного спротиву рутини, бюрократії, життєвих труднощів. Саме в Києві було створено їхні найвідоміші вистави, серед яких “Рівно 20 з гаком”, “Від і до” та “Стурбуйтеся, будь ласка”, де використання української та російської мов надавало номеру універсального звучання.

    Після смерті Юрія Тимошенка у 1986 році життя Березіна втратило сценічну гармонію — без друга й партнера дуету вже не існувало. Поїхавши до доньки в Ізраїль на початку 1990-х, він більше не повернувся до сцени. Хоч останні роки життя і були затьмарені хворобою та самотністю, він залишився в пам’яті глядачів як символ дотепного резонера — інтелігентного, виваженого, здатного однією реплікою завершити будь-яку сценічну баталію. Юхим Березін помер у 2004 році в Тель-Авіві, та його творчість і досі залишається невід’ємною частиною культурного коду Києва та всієї України.

    Схожі публікації

    «Ши» на Андріївській: новий гастрономічний простір між кавою, сніданками та вечірнім баром

    На Подолі з’явилося нове місце, яке намагається поєднати кілька...

    Скарби Маршака на Хрещатику: як мініскульптура повертає Києву ювелірну пам’ять

    На Хрещатику, 4, з’явилася 52-га бронзова мініскульптура проєкту «Шукай!»,...

    MOLODI у «Куренях»: вечір драйву, свободи й музики без рамок

    12 липня у київських «Куренях» виступить гурт MOLODI —...

    Стадіон, дощ і голоси: як фестиваль «Рок Київ» став музичною легендою столиці

    У червні 1999 року Київ на три дні перетворився...

    «Лови летючу мить життя!»: у Галереї Ню Арт показують живопис, що повертає увагу до теперішнього

    У київській Галереї Ню Арт відкрилася виставка «Лови летючу...

    Борис Епштейн: київський лікар, який пройшов війну і створив школу медицини

    Борис Володимирович Епштейн належить до тих постатей, чия біографія...