Вистава «Я, «Побєда» і Берлін» — це не просто театральна постановка, а емоційний трип у часи, коли Україна лише вчилася бути незалежною, а молодість здавалася нескінченною пригодою. Лавреат національної театральної премії «ГРА» 2025 року, цей проєкт від Національного театру імені Марії Заньковецької пропонує глядачеві формат сценічного роад-муві, де кожна сцена — це новий епізод подорожі, наповнений гумором, іронією та знайомими культурними кодами.
Сюжет розгортається навколо подорожі до Берліна на старій, майже символічній «Побєді» — машині, яка тут виступає не лише транспортом, а метафорою цілого покоління. Герої вирушають у дорогу з доволі прагматичною метою — заробити на продажі манекенів, але ця поїздка швидко перетворюється на хаотичний калейдоскоп подій: від абсурдних ситуацій на кордоні до занурення у нічне життя Берліна з його рейв-культурою.
Центральний наратив вистави побудований у форматі живої розповіді — ніби старий друг ділиться історіями під гітару, час від часу переходячи від гумору до легкої меланхолії. Тут немає чіткої межі між вигадкою та реальністю, а сам стиль подачі нагадує імпровізацію, де важливішими за сюжет стають емоції та впізнаваність деталей. Саме ця невимушеність створює ефект повного занурення.
Особливу роль у виставі відіграє музика — знайомі мотиви, що апелюють до колективної пам’яті, підсилюють атмосферу 90-х. Це не просто саундтрек, а повноцінний елемент драматургії, який формує настрій і ритм постановки. Музика тут працює як тригер спогадів, навіть для тих, хто не жив у той період, але відчуває його через культурний контекст.
Іронія — ще один ключовий інструмент вистави. Вона спрямована не лише на зовнішні обставини — кордон, Європу, пригоди за кордоном — але й на самих героїв, їхні наївні уявлення, амбіції та спосіб мислення. Це самоіронія покоління, яке вміло сміятися з себе навіть у найабсурдніших ситуаціях.
Сценографія та режисура підкреслюють динаміку подорожі: мінімалістичні, але функціональні декорації швидко трансформуються, створюючи відчуття руху. Глядач буквально «їде» разом із героями, змінюючи локації — від українських доріг до берлінських клубів. Візуальна простота компенсується емоційною насиченістю.
Важливо, що вистава не романтизує 90-ті беззастережно. Під шаром гумору проглядається критичний погляд на хаос того часу, нестабільність і водночас — свободу, яка сьогодні сприймається майже як міф. Це баланс між ностальгією та рефлексією, який робить постановку актуальною навіть у сучасному контексті.
«Я, «Побєда» і Берлін» — це історія про рух, пошук і випадковості, які формують життя. Вона не дає готових відповідей, але дозволяє прожити досвід, який одночасно веселий, абсурдний і трохи сумний. Саме в цій багатошаровості і криється її сила.
📍 Де: Театр ім. Івана Франка, площа Івана Франка, 3, Київ
🗓️ Коли: 20 квітня (понеділок), 18:00