Слова, що пройшли війну: великий літературний вечір Артура Дроня в Молодому театрі

    Поділитися

    Літературні події рідко стають простором тиші, у якій чути більше, ніж оплески. Великий літературний вечір Артур Дронь у київському Молодому театрі — саме з таких. Це не презентація і не формальний публічний захід, а зустріч із голосом, який сформувався на межі особистого досвіду, війни й уважного письма. Тут література звучить не як абстракція, а як прожитий шлях, у якому слова мають вагу, бо за ними стоїть реальність.

    Артур Дронь сьогодні вважається одним із найяскравіших письменницьких дебютів останніх років. Але його шлях у літературу неможливо відокремити від війни. З перших днів повномасштабного вторгнення він пішов добровольцем до 125-ї окремої бригади ТРО ЗСУ, виконував бойові завдання на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, зазнав важкого поранення й у 2025 році був звільнений у запас через інвалідність. Цей досвід не став «темою» його письма — він став його оптикою. Саме тому тексти Дроня не працюють на ефект, не тиснуть на емоції, а залишають простір для співпереживання й осмислення.

    У фокусі вечора — дві книжки, які вже стали помітними явищами в сучасній українській літературі. Поетична збірка «Тут були ми» (2023) — це спроба зафіксувати присутність: людей, голосів, моментів, які не завжди потрапляють у зведення новин, але формують пам’ять. Це поезія стримана, точна, без патетики, у якій важить не гучність, а інтонація. Книга короткої прози «Гемінґвей нічого не знає» (2025) розширює цей підхід у прозову форму: тут війна, травма, іронія й культурні алюзії співіснують без пояснень, залишаючи читачеві право на власне прочитання. Обидві книжки отримали високі оцінки письменницької спільноти, увійшли до списків літературних премій, а сам автор став лауреатом Премії імені Юрія Шевельова.

    Формат вечора передбачає не лише читання текстів, а й ексклюзивну розмову про важливе — про письмо після фронту, про мову, яка не зраджує досвід, про відповідальність автора перед читачем і перед собою. Модеруватиме подію Світлана Стретович — засновниця Stretovych Agency та головна редакторка видавництва Stretovych. Її участь задає тон розмови: уважний, не поспішний, без спрощень і готових відповідей.

    Важливим виміром події є й благодійна складова. Частину коштів від продажу квитків буде перераховано на лікування дітей із розладом аутичного спектру — дітей українських захисників. Це додає вечору ще одного сенсу: література тут не ізольована від реальності, а включена в неї як форма підтримки й солідарності.

    Місце проведення також має значення. Молодий театр — простір, який давно став майданчиком для сучасної думки, складних розмов і живого культурного процесу. Камерність зали дозволяє зберегти інтимність події: читання й слова не розчиняються в дистанції, а звучать близько, майже особисто. Це вечір для тих, хто готовий слухати не лише тексти, а й тишу між ними.

    Великий літературний вечір Артура Дроня — не про «нову книжку», а про стан літератури сьогодні. Про те, як письмо може бути формою пам’яті, способом пережити травму й одночасно зберегти гідність мови. Це подія для читачів, які шукають не розвагу, а зміст, і готові вийти з зали з думками, що залишаться надовго.

    📍 Де: Молодий театр, вул. Прорізна, 17, Київ
    🗓️ Коли: 17 лютого (вівторок), 18:00–20:00

    Схожі публікації

    Йосип Каракіс: архітектор, який умів берегти Київ навіть тоді, коли місто змушували забувати себе

    Йосип Каракіс належить до тих київських архітекторів, чия біографія...

    «Квартира 27» на Печерську: необістро з атмосферою київської інтелігентної квартири

    На Печерську відкрилося pet-friendly необістро «Квартира 27» — заклад...

    Куренівський «Титанік»: будинок Йосипа Каракіса, що перетворив житло на палубу спільного життя

    Будинок-«Титанік» на Сокальській, 1 — одна з тих київських...

    Ярмарок до Дня вишиванки на Бессарабці: українські візерунки, вінтаж і речі з характером

    16–17 травня на Бессарабському ринку відбудеться ярмарок до Дня...