Серед численних мистецьких скарбниць Києва особливе місце займає Київська національна картинна галерея — один із найстаріших музеїв столиці, що відкриває перед відвідувачем розлогу панораму образотворчого мистецтва від середньовіччя до модерну. Розташований у розкішному особняку мецената Федора Терещенка, музей є прикладом гармонійного поєднання історичної архітектури кінця XIX століття з вишуканістю мистецької колекції. Заснована у 1917 році та відкрита для публіки у 1922-му, галерея пройшла складний шлях: від первинної назви Київська картинна галерея, через радянське перейменування в музей російського мистецтва, до сучасного відновлення історичної ідентичності у 2017 році. Її колекція сформувалася завдяки щедрим внескам відомих родин Терещенків і Ханенків, які мали на меті не лише збереження національного надбання, а й виховання естетичного смаку в українському суспільстві.
Сьогодні фонд галереї налічує понад 12 тисяч експонатів — від ікон XIII століття до творів живопису, графіки та скульптури XIX—XX століть. Експозиція представлена у понад 30 залах і вибудувана за хронологічним принципом, охоплюючи іконопис часів Київської Русі, портрети XVIII століття, мистецтво академізму та реалізму, а також модерністські течії й соцреалізм. Особливу цінність мають твори видатних митців: Карла Брюллова, Івана Шишкіна, Іллі Рєпіна, Михайла Врубеля, Валентина Сєрова та інших, що визначали мистецький канон імперської та постімперської доби. Водночас музей не обмежується стаціонарною експозицією: його філії — Мистецький центр «Шоколадний будинок» та Дитяча картинна галерея — розширюють можливості для діалогу з сучасністю та новими аудиторіями.
Унікальною є і колекція середньовічного іконопису, що формувалася завдяки зібранням Ханенків і охоплює період від XIII до XVII століття. Серед експонатів — ікона «Борис і Гліб» (Новгород, XIII ст.), «Тайна вечеря» (Середня Русь, XIV–XVI ст.), «Страшний суд» (Новгород, XVI ст.) та вишукані зразки строгановської школи. Ці пам’ятки демонструють багатство візуальної культури давньої Русі, її богословську символіку та локальні традиції. Галерея не лише експонує ці твори, а й виступає осередком їхнього наукового вивчення та реставрації. Таким чином, Київська національна картинна галерея залишається живим архівом образотворчого спадку, що здатен розповісти про естетику, ідеології та художні експерименти, які формували візуальний код Східної Європи впродовж століть.