У світі вперше відзначили Міжнародний день залучення до науки заради сталого розвитку — нове свято, що народилося в Україні й уже стало подією міжнародного рівня. 27 листопада 2025 року стало датою, яку ЮНЕСКО офіційно обрала, підтримавши ініціативу президента Малої академії наук України Станіслава Довгого. Символічність дня підсилює історичний контекст: саме 27 листопада народився Борис Патон, легендарний український науковець, і саме цього дня виповнилося 107 років від заснування Української академії наук. Для Києва це не просто календарна подія, а можливість зробити науку відкритою, доступною і живою.
У столиці саме МАН стала ініціатором масштабного святкування. Музей математики «Кубоїд» на ВДНГ та Музей науки МАН відчинили двері для всіх охочих, причому абсолютно безплатно. Такий формат залучення дозволив відчути, що наука не обмежується формулами чи підручниками — вона може бути вражаючою, інтерактивною та такою, що спонукає до відкриттів. Відвідувачі різного віку мали можливість досліджувати науку безпосередньо: випробувати експерименти, зануритися в математику через ігрові елементи, а також почути сучасні наукові лекції від українських експертів.
Особливо цікаво, що акцент було зроблено не лише на демонстрації, а й на залученні. Дорослі змогли взяти участь у майстер-класі зі сторітелінгу та переглянути тематичну виставку. Діти ж отримали середовище, де наука оживає в руках, де експеримент може стати стартом майбутнього дослідження. Такий формат нагадує європейську та світову практику, коли музеї й наукові центри не просто зберігають експонати, а стимулюють мислення. Київські музеї довели, що вони відповідають цим тенденціям і здатні виховувати наступне покоління дослідників.
Захід мав і рекордний аспект. У «Кубоїді» київський школяр Борис Васковець спробував назвати найбільшу кількість цифр числа π після коми. Попередній рекорд становив 101 цифру, тож виклик виглядав амбітно. Для дітей це не просто шоу — це демонстрація того, що математика може бути захопливою. А для суспільства — сигнал: у Києві науку поважають, у молоді є можливості, і стара традиція українських математиків продовжується. Такий момент переживається гостями не як суха цифра, а як частина живого наукового руху.
Президент МАН Станіслав Довгий наголошує, що мета — створити умови, де молоді дослідники можуть реалізовувати свій потенціал. Його формат участі в рекорді як партнера символізує важливість підтримки науки на державному рівні. Це не разова акція, а початок нової традиції. Україна демонструє, що наука — не елітарний клуб, а напрямок, до якого може долучитися кожен, якщо створити інструменти для вільного доступу. Київ у цьому контексті виступає містом-наставником, містом експериментів і містом, яке не боїться інновацій.
Для киян відкриття музеїв МАН безплатно стало важливою подією, яка поєднала наукову освіту та культурну традицію міста. Відвідування «Кубоїда» — це одночасно і інтелектуальна розвага, і спосіб сформувати в дітей критичне мислення. Відвідати Музей науки МАН — це про відчуття, що наука не десь «там», а в Києві, у наших руках і практиках. Багато батьків приходили саме для того, щоб зацікавити дітей інтелектуально, і ця взаємодія стала однією з найцінніших складових свята.
Значення події виходить за межі одного дня. Фактично Київ показав модель, що працює: музеї стають центрами освіти, наукові майданчики — просторами зустрічей, а молоді таланти — важливою частиною розвитку міста. У світі, де наука стає фундаментом технологій і майбутньої економіки, така стратегія є ключовою. Відвідувачі побачили, що математика, фізика, експерименти — це не абстракції, а інструменти для розуміння всесвіту.
Перший Міжнародний день залучення до науки став значущою подією для Києва. Місто не просто долучилося — воно стало центром святкування, показавши світу українську інноваційність і відкритість. У музеях МАН наука стала емоційною, доступною та мотивуючою. І головне — всі відчули, що наука, навіть найскладніша, може бути близькою кожному.