Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського — це не лише музейна установа, а й інтелектуальний простір, що вшановує одну з ключових постатей української історії. Розташований у будинку, де мешкала родина Грушевських, музей поєднує елементи особистого життя та наукової спадщини першого президента Української Народної Республіки. Створення музею ініціювали у 1992 році Музей історії Києва та журнал «Пам’ятки України», проте реальне відкриття відбулося лише у 2006 році — з нагоди 140-річчя з дня народження вченого. Складний шлях до створення музею символізує довготривале повернення Грушевського в національний пантеон — із маргінесу радянської історіографії до об’єкта публічної пам’яті.
Колекційна база музею формувалася переважно зусиллями музейників, які впродовж кількох десятиліть розшукували особисті речі, документи та предмети інтер’єру родини Грушевських. Значна частина надходжень — це дари приватних осіб: від родини Пустовойтів, котрі мешкали у будинку після війни, до антикварів та істориків, які повертали втрачені артефакти. Унікальними є портрет Катерини Грушевської пензля Івана Труша, віднайдене ліжко вченого з Бахчисарая, а також архівні матеріали, книжки та журнали, які вийшли під редакцією самого Грушевського. Завдяки цьому вдалося не лише відтворити атмосферу помешкання, а й сформувати ґрунтовну наукову платформу для вивчення його життя і діяльності.
Експозиція музею складається з двох рівнів — меморіального та історичного. У залах можна побачити понад 500 фотодокументів, включно з оригінальними світлинами Михайла Грушевського з 1876 по 1931 роки. Бібліотечна збірка налічує його особисті примірники з авторськими штампами та дарчими написами від сучасників. У просторі музею органічно поєднано приватне та суспільне: кімнати з меблями та особистими речами співіснують із виставковими площами, де презентуються твори українських художників та тематичні історичні проєкти. Це створює особливу атмосферу, де відвідувач ніби «входить у час» і стикається з живою історією.