У київському парку Бабин Яр, на перетині Алей мучеників і праведників, із 2016 року встановлено пам’ятник, який довгий час залишався невидимим для загалу — «Ромська кибитка». Цей меморіал присвячено жертвам ромської спільноти, розстріляним у Бабиному Яру у вересні 1941 року. За історичними даними, саме тоді нацисти знищили п’ять ромських таборів, що перебували на території Києва. У роки Другої світової війни ромів переслідували за етнічною ознакою, і хоча їх кількість серед жертв нацистського терору в Україні вимірюється тисячами, довгий час трагедія залишалася майже невизнаною на офіційному рівні.
Ідея встановити пам’ятник ромам, убитим у Бабиному Яру, з’явилася ще в 1990-х роках з ініціативи ромської громади. Скульптурну «кибитку» — символ традиційного кочового побуту ромів — було створено в 1998 році, однак київська влада тоді відмовилася надати дозвіл на її встановлення. Причиною стало побоювання, що таким чином пам’ять про Бабин Яр «роздроблять» за національними ознаками, мовляв, трагедія має залишатися єдиною для всіх. Через ці бюрократичні перепони пам’ятник понад десять років стояв у гаражах неподалік від Бабиного Яру, а згодом був перевезений до Кам’янця-Подільського. І тільки у 2016 році, завдяки зміні політичної волі, «Ромська кибитка» повернулася до Києва, отримавши своє законне місце серед інших знаків пам’яті у Бабиному Яру.
Поруч із кибиткою розташований невеликий чорний камінь — символічна «застава» ромської пам’яті, що довгий час був єдиним нагадуванням про присутність ромів серед жертв нацистської політики винищення. Сам пам’ятник візуально продовжує діалог із навколишнім простором Бабиного Яру — місця, що увібрало пам’ять про десятки тисяч невинно вбитих людей різних національностей. «Кибитка» — не лише данина історичній правді, а й спроба дати голос тим, кого позбавили права на пам’ять. Її поява на території Бабиного Яру стала важливою віхою у визнанні ромського геноциду та вплетенням ромської історії в загальну тканину української культури пам’яті.
Цей пам’ятник не лише символізує трагедію ромського народу, а й відкриває ширший діалог про рівність, право на історичну пам’ять та недопущення повторення геноциду в майбутньому. «Ромська кибитка» в Києві — це не лише меморіальний об’єкт, а й акт історичної справедливості, який дозволяє побачити ширшу картину трагедії Бабиного Яру та подолати десятиліття замовчування.