Київський ресторан «Улюблений Дядя» вже понад десятиліття тримає високу гастрономічну планку, вдало поєднуючи традиції сучасної ізраїльської кухні з київською харизмою. У місті ходять легенди, що саме цей заклад першим відкрив для місцевої публіки смак справжнього хумусу, а згодом — задав тон в обслуговуванні, кулінарному сервісі та ресторанній естетиці. Сьогодні «Улюблений Дядя» — це не просто ресторан, а культурна інституція, яка формує власну гастрономічну мову. Його популярність неодноразово відзначалася престижними нагородами: премією «Сіль» як відкриття року 2015-го, вибором журі у 2020-му, а також Золотою Пальмовою Гілкою, що лише підтверджує визнання серед професіоналів.
Напередодні Великодня ресторан не відступає від своїх традицій — і водночас дивує нестандартним підходом до класики. Цьогоріч гостям пропонують дві авторські паски. Перша — «Дядина паска», класична в основі, але зі смаком, що розкривається поступово та багатошарово. Тісто на мигдалевому борошні насичене натуральними цукатами, добірними родзинками, шоколадними кульками та ваніллю зі Шрі-Ланки. Завершує все — вишукана верхівка з франжипану, що надає пасці виразного мигдалевого аромату і м’якої текстури. Вартість такої паски — 750 грн, що в межах преміального сегменту є цілком виправданою ціною за якість і враження.
Друга паска — «Київ вечірній» — значно амбітніша. Вона розрахована на емоцію, на естетику та на справжній вау-ефект. Важить 1 кілограм, а в її складі — горіхове праліне з української ліщини, ніжний шоколадний крем і символічні «золоті горішки» як алюзія на київський розкішний вечір. Це вже не просто великодній виріб, а святковий десерт, гідний родинного столу чи подарункової коробки для особливої нагоди. Ціна — 1200 грн. Примітно, що паска «Київ вечірній» доступна виключно для замовлень у межах столиці, що додає їй статусу локального символу.
Обидві паски втілюють гастрономічну філософію закладу: не повторювати шаблон, а створювати власний смак, який хочеться запам’ятати. І хоча ресторан «Улюблений Дядя» не позиціонує себе як пекарня чи кондитерська, його підхід до великоднього продукту — це приклад того, як в авторській інтерпретації звичні традиції можуть зазвучати по-новому, залишаючись автентичними. В умовах, коли великодній кошик дедалі частіше наповнюється крафтовими й нестандартними позиціями, такі пропозиції стають не лише смачним акцентом, а й маркером гастрономічного розвитку міста.
