Drevo наживо: коли фольклор стає подією, а пісня — живою пам’яттю

    Поділитися

    Київський фольклористичний гурт Древо виходить на велику сцену з концертом, який важко вписати у звичні рамки «виступу». Це не ретроспектива й не етнографічна реконструкція для вузького кола знавців. Це жива зустріч із традиційною українською музикою такою, якою вона була і якою вона може бути сьогодні — сильною, емоційною, відкритою до слухача.

    «Смарагдове небо», «Самолітом», «Ластівка» — ці назви добре знайомі тим, хто відкривав для себе український фольклор не як музейний експонат, а як досвід. На цьому вечорі вони звучатимуть не як «номери програми», а як частини цілісного стану. Музика «Древа» не веде слухача за сюжетом, вона занурює — у памʼять, у ритм, у спільне дихання залу й сцени.

    Ансамбль існує з 1979 року, а під назвою «Древо» — з 1988-го. Його засновник і керівник — етномузиколог Євген Єфремов, людина, яка заклала принципово новий підхід до виконання народної музики в Україні. «Древо» стало першим колективом, що послідовно довів: селянська традиційна пісня не потребує композиторської обробки, щоб бути мистецтвом. Вона самодостатня, якщо до неї ставитися чесно і професійно.

    Учасники гурту — студенти, випускники та викладачі Київської консерваторії, які роками працювали в фольклорних експедиціях на Поліссі, Лівобережному Подніпров’ї, Східному Поділлі. Саме звідти походить репертуар «Древа». Але принципова річ у тому, що гурт уникає механічного копіювання записаних зразків. Пісня у виконанні «Древа» щоразу звучить трохи інакше, зберігаючи суть, але оновлюючись у деталях. Цей підхід базується на спеціальній методиці мелодичного варіювання, розробленій Єфремовим на основі реального побутування пісні в традиційному середовищі.

    Саме тому концерти «Древа» ніколи не схожі один на один. Вони балансують між академічною точністю й імпровізаційною свободою. Тут можна почути, як багатоголосся народжується буквально на очах, як голоси входять і виходять із звучання, як тиша між фразами стає частиною музики. Це не фольклор «для фону» — це фольклор, який вимагає присутності.

    Важливим етапом історії гурту стала співпраця з театром «ДАХ» і режисером Владислав Троїцький у музичній виставі «Кам’яне коло (ФОпера)». Саме з цього проєкту згодом виріс гурт ДахаБраха, що виніс українську традиційну музику на світові сцени. Вплив «Древа» відчутний і в десятках інших фольклорних ансамблів по всій Україні та за її межами, зокрема в Польщі, де у 1990-х роках почався активний фольклорний рух саме під цим впливом.

    Окрема й надзвичайно важлива частина діяльності ансамблю — робота з фольклором Чорнобильської зони. Саме завдяки «Древу» багато пісень цього регіону були не лише зафіксовані, а й повернуті в живе виконання. Мультимедійні проєкти «Берви» та «Зелений шум Полісся» стали прикладами того, як наукова робота може перетворюватися на сильний мистецький жест.

    Концерт у київському клубі ATLAS — це рідкісна можливість почути «Древо» в просторі, де зазвичай звучить зовсім інша музика. Саме цей контраст робить подію особливою. Фольклор тут виходить із камерних залів і фестивальних сцен у живе міське середовище, доводячи, що традиція не має віку й формату — вона має голос.

    Цей вечір варто відвідати не заради «знайомства з фольклором», а заради досвіду, який складно описати словами. Коли пісня звучить так, ніби вона щойно народилася, а не пережила століття, — це і є жива культура.

    📍 Де: ATLAS, вул. Січових Стрільців, 37–41, Київ
    🗓️ Коли: 23 січня (п’ятниця), 19:00

    Схожі публікації

    Костюм як доказ епохи: у Києві розкажуть, як досліджують і відтворюють українське вбрання XVI–XVIII століть

    У Київському Будинку вчених відбудеться лекція «Дослідження та візуалізація...

    Смак у старих стінах: київські ресторани, де кухня зустрічається з історією міста

    Київська гастрономічна сцена давно вийшла за межі простої формули...

    День вишиванки у Пирогові: свято, де український орнамент оживає серед старовинних хат

    Вишиванка давно перестала бути просто святковим одягом. Для українців...

    «Патент»: темна барахолка дев’яностих біля стадіону, де Київ торгував страхом

    На початку дев’яностих Київ жив у дивному проміжку між...