Велика класика повертається на сцену, і цього разу — в оновленій інтерпретації, яка розкриває всю глибину п’єси Мольєра «Тартюф». Цей твір давно вважається канонічним зразком театральної сатири, що не просто пережив сторіччя, а залишився болісно актуальним. Сучасна постановка в Жовтневому палаці нагадує: змінилися костюми й інтонації, але людська наївність, лицемірство, маніпуляції та фальш і далі з нами — у найрізноманітніших образах.
Прем’єра «Тартюфа» у 1664 році спричинила скандал. Католицька церква побачила в головному герої — підступному брехунові в рясі — образу на духовенство. Лише третя редакція, де Мольєр “прикрив” надто прямолінійні випади, отримала дозвіл на публічний показ. Та хіба зміни у тексті згладили зміст? Навпаки — вдосконалена форма лише підкреслила талант автора та зробила сатиру ще дошкульнішою. Мольєр перетворив боротьбу зі злом не на фарс, а на елегантний інтелектуальний виклик.
У центрі сюжету — дім пана Оргона, в якому з’являється загадковий прибулець Тартюф. Завдяки лестощам і вдаваній побожності він швидко стає фактичним господарем ситуації. Йому починають довіряти більше, ніж рідним. А відтак — зникає самостійність членів родини, переписується спадок, а донька має вийти за того, кого обере чужинець. Та фінал — очікувано тріумфальний, і водночас — глибоко символічний.
Особливість сучасної постановки — у її здатності не просто розповідати історію, а примушувати глядача шукати «свого» Тартюфа. Чи то серед високих кабінетів чиновників, де лицемірство зведене в ранг політики. Чи то у світі шоу-бізнесу, де щирість часто буває вигідним фасадом. А часом — і в найближчому оточенні або навіть у власному віддзеркаленні.
Акторський склад блискуче впорався із завданням: Тартюф — водночас харизматичний і відразливий, Оргон — до болю наївний, інші персонажі — з тонкою психоемоційною палітрою. Режисура не лише зберігає дух XVII століття, а й сміливо інтегрує елементи сучасного світу: від візуального мінімалізму декорацій до дотепних режисерських рішень у діалогах і мізансценах.
У добу, коли маски — не лише про театр, «Тартюф» є терапією через сміх, способом подивитися в очі власним ілюзіям. Саме тому ця вистава вартує вашої уваги — і не лише заради блискучої класики, а задля чесної розмови про реальність, у якій ми живемо.
📍 Де: Жовтневий палац, Алея Героїв Небесної Сотні, 1, Київ
🗓️ Коли: 11 вересня (четвер), 18:00–20:00