
Ім’я Віталія Ковалинського стало символом києвознавства — науки, що не просто документує минуле, а оживляє його для сучасників. Його шлях був довгим і несподіваним: від інженера-будівельника до провідного дослідника історії міста Києва, автора десятків книжок та сотень публікацій. Народжений 1941 року в евакуації, дитинство провів у Москві й Львові, а з 1958 року назавжди пов’язав своє життя зі столицею України. Впродовж кількох десятиліть Ковалинський працював у будівельній галузі, обіймаючи відповідальні посади в міністерствах і корпораціях. Але справжнім його покликанням стало дослідження історії Києва, його людей, місць, атмосфери. Починаючи з 1963 року, він не припиняв писати, а з 1990-х — став провідним автором, редактором, музейником і телеекспертом у цій царині.
Особливе значення має його внесок як співробітника Музею історії Києва, де він з 1997 року очолював відділ та організовував виставки, присвячені київським ювілеям, діячам, вулицям і меценатам. Його книги — справжні енциклопедії міста: «Меценати Києва», «Родина Терещенків», «Київські мініатюри» (одинадцять томів), «Київські хроніки», «Історія Київського зоопарку», путівник «Андріївський узвіз» та багато інших. Віталій Ковалинський був не лише дослідником, а й популяризатором історії — виступав на телебаченні, у радіоефірах, редагував журнал «Купола», був активним учасником клубів любителів книги. Його робота вплинула на формування сучасного образу Києва як культурного і духовного центру України. У своїх текстах Ковалинський уникав патосу, але завжди писав з глибокою повагою до минулого, прагнучи зберегти пам’ять про тих, хто творив місто.
Помер Віталій Ковалинський у 2019 році, залишивши по собі спадок, який досі формує уявлення про Київ. У 2021 році на будинку в Георгіївському провулку, де він прожив два десятиліття, встановили меморіальну дошку — скромний, але символічний знак вдячності людині, що присвятила своє життя збереженню душі міста. Київ у текстах Ковалинського — це не лише каміння і вулиці, а простір живої пам’яті, де переплітаються долі, епохи й тіні.