На Лук’янівці, в оточенні сучасної забудови, височіє унікальний архітектурно-історичний комплекс — Покровський монастир. Його заснування пов’язане з постаттю великої княгині Олександри Петрівни, яка у 1881 році, шукаючи зцілення та духовного покою, оселилася в Києві й вирішила присвятити себе служінню ближньому. Вона не лише започаткувала жіночу чернечу обитель, а й фінансувала її утримання, перетворивши монастир на центр милосердя, освіти та медичної допомоги для нужденних. Архітектор Володимир Ніколаєв реалізував її задум, створивши ансамбль із лікарні, амбулаторії, церковної школи, майстерень, притулків і, зрештою, грандіозного Миколаївського собору — найбільшого храму Києва, що став архітектурним серцем монастиря.
Служіння Покровського монастиря не обмежувалось духовною опікою. У його стінах щоденно безкоштовно лікувались сотні хворих, видавались ліки, проводились операції з найнижчим рівнем смертності, а черниці працювали медсестрами. Тут уперше в Києві використали рентгенівські промені — за рік після їх відкриття. Під час окупації монастир слугував прихистком: лікарі видавали фіктивні довідки, рятуючи людей від вивезення до Німеччини, а після звільнення Києва — перетворився на шпиталь для поранених. Незважаючи на трагічні втрати за радянської доби, включно з масштабною пожежею 1981 року та руйнуванням більшості споруд, монастир вистояв. З тридцяти історичних будівель збереглось лише сім, проте спільнота черниць поступово відроджує обитель.
Найвеличнішою архітектурною домінантою монастиря є собор Святого Миколая Мірлікійського, збудований у стилі московського бароко. Проект, ескіз якого розробив син княгині — Петро Романов, вражає масштабом: храм має висоту 67,5 м і вміщує до 3 тисяч парафіян. Його будівництво підтримали імператор Микола ІІ та меценати, зокрема родина Терещенків. У 2007 році, завдяки коштам міста, собор повернув свій первісний вигляд із 15 позолоченими банями. Сьогодні Покровський монастир — не лише архітектурна перлина, а й символ духовної стійкості, жіночого служіння та історичної пам’яті, що надихає відвідувачів і досі.