У сучасних реаліях, коли війна йде не лише за території, а й за історичну пам’ять, події, що спрямовані на чесне і науково обґрунтоване осмислення минулого, набувають особливої ваги. Саме такою є ініціатива Національного музею історії України, який вдруге запрошує відвідувачів на публічний круглий стіл «Русь в історії України: як розповідати про неї в музеях?». Важливість цієї події не лише в темі — це простір для діалогу, де академічна думка наближається до музейної практики, а науковці спільно шукають доступну форму для висвітлення складного, але фундаментального історичного періоду.
Цей круглий стіл продовжує тему першого засідання, але якщо тоді акцент робили на історико-археологічній складовій, то цього разу увага зосереджується на історико-філологічному вимірі. Як говорити про витоки української мови? Коли укорінюється український етнос? Які факти необхідно донести, не спрощуючи та не міфологізуючи? Це питання, що хвилюють і науковців, і музейних працівників, і широке коло громадськості.
Особливо знаковим є те, що дискусія виникає у контексті протистояння російській історичній пропаганді. Агресор десятиліттями намагався присвоїти собі спадщину Київської Русі і використати її як інструмент політичних маніпуляцій. Для України на цьому етапі принципово важливо не відповідати міфом на міф, а опиратися на наукову аргументацію та зрозумілу форму подачі. Музеї мають можливість і відповідальність — створювати експозиції, які не тільки інформують, а й формують критичне мислення.
Для фахової дискусії запрошені дослідники з провідних наукових установ: Інституту мовознавства та Інституту історії України НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянської академії. Серед спікерів — філологи, мовознавці та історики: Олександр Скопненко, Лідія Гнатюк, Оксана Ніка, Олена Пелешенко, Вадим Арістов і Ярослав Затилюк. Це той рівень експертності, що перетворює подію на значущу інтелектуальну подію міста, де збиратимуться не лише музейні фахівці, а й усі, хто прагне глибше розуміти українське минуле.
Окремою цінністю круглого столу є його відкритість. Вхід безкоштовний, тому долучитися зможе кожен — студенти, викладачі, музейники, історики-аматори, кияни, яким важливо відчувати зв’язок із власною країною та її культурною спадщиною. Така подія є формою культурного дозвілля, що має інтелектуальне наповнення — можливість провести час не просто цікаво, а корисно й натхненно.
Локація також додає значення. Національний музей історії України — це місце, яке зберігає тисячолітні свідчення минулого, а сама будівля на історичній Володимирській формує особливий контекст. Дискусія, що відбувається саме тут, у стінах музею, набуває додаткового сенсу — тут історія не абстракція, а присутня фізично.
Для тих, хто шукає нестандартне дозвілля, ця подія — саме те, що не тільки розширює кругозір, а й надихає на більшу культурну присутність у житті міста. Крім того, це чудова можливість не просто послухати експертів, а й поставити свої питання, увімкнути слух і критичне осмислення, стати учасником важливої національної розмови.
Круглий стіл є ще одним кроком на шляху до того, щоб українська історія звучала впевнено, структуровано та науково. І те, що така розмова відбувається просто зараз, формує нову традицію: музеї не лише зберігають минуле, вони стають платформою формування свідомого майбутнього.
📍 Де: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2
🗓️ Коли: 10 грудня (середа), 15:00–17:00