У колі скульптурної спадщини: Музей-майстерня Зноби-Голембієвських

Серед зелених схилів Печерська, у затишному куточку на вулиці Ігоря Брановицького, розташувалася одна з найінтимніших культурних локацій Києва — Музей-майстерня Зноби-Голембієвських. Це не просто виставковий простір, а жива творча лабораторія, в якій оживає пам’ять про видатну мистецьку династію. У стінах цієї майстерні протягом понад півстоліття працював Валентин Зноба — народний художник України, лауреат Шевченківської премії, автор знакових монументальних творів. Після його смерті у 2006 році майстерня перетворилася на музей — збереження простору стало актом культурної пам’яті. Сьогодні нею опікується його син, скульптор Микола Зноба, який продовжує династичну справу.

Особливість цього музею — в його атмосфері. Відвідувачі потрапляють не просто в експозицію, а в середовище, де мистецтво народжується у прямому сенсі. Тут можна спостерігати всі етапи створення скульптури: від ескізу до гіпсового відливку. Серед сотень експонатів — оригінали, прототипи, гіпсові моделі, ескізи до публічних монументів. У залі можна побачити перший зразок скульптури «Козак Мамай», встановленої на Майдані Незалежності, а також монумент Анні Київській, що у Франції. Саме в цьому просторі творилася не тільки пластика — тут вирували ідеї. Наприклад, саме Валентин Зноба та його дружина, художниця й педагог Тетяна Голембієвська, надихнулися Монмартром і запропонували перетворити Андріївський узвіз на мистецьку вулицю Києва. Завдяки їхнім зусиллям цей задум було реалізовано, і сьогодні Андріївський став культурним серцем столиці.

Не менш вражаючими є історії, що криються за скульптурами. Так, прототипом жіночого образу скульптурної групи «Мистецтво» біля будівлі Верховної Ради стала саме Тетяна Миколаївна Голембієвська — дружина митця. Її граціозна постать, увічнена у камені, стала символом натхнення, що супроводжувало творче подружжя. Династичність і наступність у мистецтві також втілилися у спільній роботі Валентина та Миколи Зноб — скульптурі «Козак Мамай»: батько працював над образом козака, син — над його конем. Цей пам’ятник став настільки популярним, що зазнав чимало курйозів — кияни вірять, що доторк до коня приносить удачу.

Сьогодні музей слугує не лише сховищем експонатів, а й простором діалогу — між поколіннями, стилями, ідеями. Сюди варто завітати не лише заради мистецтва, а й щоб відчути саму енергетику творчого процесу. У дворі — скульптурний сад, а в середині — багаторівнева експозиція, яку можна оглядати як знизу, так і з антресольного рівня. Вхід зустрічає скульптура Мамая, ніби запрошуючи до розмови про українську ідентичність, історію та сучасність.

Як дістатись до Музею-майстерні Зноби-Голембієвських в Києві