У Музеї української діаспори, філії Музею історії міста Києва, відкрилася виставка «УКRАЇNKИ» — масштабний історико-мистецький проєкт, що водночас є і даниною пам’яті, і жестом підтримки, і глибоким культурним дослідженням. Присвячена 100-річчю Союзу Українок Америки (СУА), експозиція не лише вшановує діяльність цієї потужної організації, а й демонструє надзвичайну художню силу українсько-американського жіноцтва.
Проєкт об’єднує два взаємопов’язані блоки: історичний і мистецький. Перший з них розгортає столітню хроніку СУА через архівні світлини, рідкісні документи та друковані видання. Це не просто історія жіночої організації — це історія опору, солідарності, збереження ідентичності та культурного коду українства в еміграції. Світлини демонструють, як українок за океаном об’єднувала спільна місія: підтримка Батьківщини, особливо у критичні історичні моменти.
Мистецький блок виставки — справжнє відкриття навіть для досвідченого глядача. Тут представлено твори живопису, графіки та скульптури шістнадцяти українсько-американських художниць, які охоплюють кілька поколінь. Від Катерини Кричевської-Росандіч, Людмили Морозової та Ірини Твердохліб-Банах, що здобували художню освіту ще в довоєнній Україні, — до представниць молодшої генерації, як-от Юлія Пінкусевич та Юлія Ґасіо, які виросли в США, але у творчості зберігають глибинні зв’язки з українською культурою.
Серед експоненток — імена добре знані в США: зокрема, роботи Маї Гаюк та Інки Ессенгай, відомих своїми інноваційними стилістиками, перегуками з вуличним мистецтвом і абстракцією. Особливу увагу привертають скульптури-мотанки Ольги Рондяк, художниці, яка після здобуття Україною незалежності повернулася до Києва. Її роботи — синтез давніх жіночих символів, архаїки й сучасного естетичного осмислення. Це своєрідна візуальна відповідь на запитання: ким є українка сьогодні?
Незважаючи на те, що частина художниць народилася і сформувалася в культурному середовищі США, більшість з них отримали українське виховання в діаспорних родинах і свідомо інтегрують національні символи, ремесла, іконопис чи колористику у свої твори. Така творча вірність культурі предків є не винятком, а, навпаки, закономірністю — глибинним кодом, який трансформується, але не зникає.
Кураторки виставки — Оксана Підсуха, Ганна Лексіна, Олександра Драч і Анна Корчева — створили простір, де зустрічаються історія і сучасність, еміграція й національна традиція, жіноче лідерство та художня експресія. І водночас це — дуже людська історія про жінок, які творили свою країну, навіть перебуваючи за тисячі кілометрів від неї.
Проєкт «УКRАЇNKИ» — це не лише виставка, а глибока рефлексія над темою культурної тяглості, національної самосвідомості та творчого жіночого голосу. Вперше на історичній батьківщині публіка має змогу побачити твори, які роками формували образ України в мистецтві діаспори. Це не просто знайомство з художньою спадщиною, а нагадування про силу зв’язків, що не рвуться навіть крізь океани.