У самому серці Києва, де давня історія зустрічається з інноваціями, розміщено скромну, але змістовну бронзову мініскульптуру — «Гелікоптер Сікорського». Цей об’єкт став частиною мистецького проєкту «Шукай!», ініційованого Юлією Бевзенко — знаною гідесою, амбасадоркою Києва та засновницею екскурсійного бюро «Секретний дворик». Проєкт має на меті зробити міську історію доступною та живою через серію мініатюр, які можна досліджувати самостійно, за допомогою QR-кодів на кожному артоб’єкті.
«Гелікоптер Сікорського», встановлений на Ярославовому Валу поруч із готелем Radisson Blu, — це не лише декоративний елемент, а й візуальна історія про народження мрії, що злетіла над світом. Саме навпроти розташована садиба родини Сікорських, де юний Ігор, майбутній авіаінженер світового рівня, починав свої експерименти з польотами. У невеликій альтанці він створював перші дерев’яні моделі гелікоптерів, які ще не були здатні злетіти, але стали підґрунтям для масштабних інженерних проривів.
Внесок Сікорського у світову авіацію — колосальний. У Києві він сконструював перший у світі чотиримоторний літак «Руський витязь» та його модернізовану версію «Ілля Муромець». Після еміграції до США заснував компанію Sikorsky Aircraft, яка створила перший серійний вертоліт. Саме він сформував концепцію сучасного гелікоптера, зробивши повітряний транспорт доступним і практичним.
Скульптуру створив Юрій Білявський, знаний київський скульптор, чия майстерність дозволила передати не лише зовнішні обриси машини, а й внутрішню динаміку її ідеї. Цей бронзовий гелікоптер — ніби застиглий у моменті прориву, який ще тільки мав настати. Він мовчки нагадує перехожим: великі відкриття починаються з невдач, а віра у власну мрію — це двигун справжніх змін.
«Гелікоптер Сікорського» — не просто пам’ятник генію чи експонат вуличного мистецтва. Це маркер місця, де народилася інженерна легенда, і символ того, як місто пам’ятає своїх творців. Проєкт «Шукай!» не лише зберігає цю пам’ять, а й інтегрує її в сучасне міське середовище, запрошуючи киян і гостей столиці до діалогу з минулим. У кожній мініскульптурі закладена ідея, що місто — це живий музей, де історія зчитується не з підручників, а з бруківки та бронзи.
