Книгарні як нові сцени Києва: де у 2025-му читання стало подією

У 2025 році Київ несподівано чітко показав одну тенденцію: книгарня дедалі менше схожа на «магазин із полицями» і дедалі більше — на міський простір дозвілля. Тут призначають зустрічі, п’ють каву, слухають лекції, ходять на мініфестивалі, збираються на клуби читання, дивляться виставки й навіть вирушають на екскурсії містом. Для категорії «Розваги» це важливо: в місті з’явилися місця, де культурна подія не потребує квитка, а починається з випадкового заходу «на 10 хвилин» і закінчується годиною розмови про книжки, мистецтво або Київ. Символічно, що одна з найгучніших появ року — «Книгарня Є» на Центральному залізничному вокзалі — працює цілодобово. Це ніби відповідь Києва на власний ритм: у місті, де багато людей живуть «у дорозі», книжка стала доступною буквально між поїздами, у залі очікування, поруч із дитячим простором. Важливо й те, що ця локація — частина співпраці з «Укрзалізницею» для популяризації читання, а асортимент включає не лише класику й новинки, а й книги іноземними мовами, подарункові видання та книжки шрифтом Брайля, які зазвичай складно знайти без попередніх замовлень. Кавова зона додає ще один шар: вокзальна книгарня перетворюється на легальний «нічний культурний притулок», коли місто вже стихає, а тобі все ще треба місце, де не соромно читати.

Паралельно Київ підсилює іншу лінію — кураторську, арт-орієнтовану книгарню як частину виставкового досвіду. «Збірка» в PinchukArtCentre працює лише з середи до неділі й фокусується на нонфікшні, артбуках, зінах і фотокнижках. Це формат, у якому книжка стає продовженням виставки: прийшов на мистецтво — вийшов із виданням про фотографію, дизайн або архітектуру, а також із книжками про війну в Україні, які фіксують сучасність не менш чесно, ніж експозиції. Тут важлива наявність іноземних видавництв на кшталт Mackbooks, MoMA, Thames & Hudson і доступ до видань дослідницької платформи PinchukArtCentre. Для відвідувача це означає просту річ: культурний вечір може складатися з двох частин — подивився виставку, купив книжку, яка продовжує розмову вдома.

Ще один помітний київський тренд — гібридні простори. Оновлена «Збірка» на Рейтарській тестує модель книгарні, галереї й резиденції, з амбіцією на формат «міста в місті», де відвідувач не просто купує нонфік, а потрапляє в середовище. Асортимент широкий і сміливий — від кулінарії та еротичної фотографії до історії, мистецтва, фотокниг, артбуків і рідкісних видань; близько третини — іноземними мовами. Важливий нюанс — свідома відмова від кавового куточка: навколо й так багато кав’ярень, а простір не хоче перетворюватися на «ще одну каву на тлі книжок». Це теж про розваги, але інші: не про «посидіти», а про «побути в культурі» як у виставці.

Водночас Київ не відмовляється від формату «книгарня-кав’ярня», а навпаки розвиває його в різних районах. Book.ua space на ВДНГ — приклад того, як книжковий простір стає майданчиком подій: у закладі є повноцінна кухня, авторські коктейлі, великий зал для майстер-класів і спільночитів. Такий формат працює як дозвілля вихідного дня: ти приїхав на ВДНГ гуляти — і отримав ще одну опцію, де можна сховатися від холоду, перекусити й потрапити на захід. Схожий підхід має двоповерхова book.ua біля метро «Мінська» в Obolon Residence: окремий корнер із книжками англійською, на сходах — вживані видання, дитяча зона, корнер із вінілом, кухня зі сніданками та івенти й літклуби. Тут книгарня фактично конкурує з кафе й коворкінгами, але робить це через сенс: замість простої посадки — спільнота.

У 2025-му з’являються й «районні» книгарні, які працюють як локальні клуби. «Книголенд» на Русанівській набережній — простір «для району» з акцентом на популярну художню, нонфік і книжки для дітей та підлітків, із подіями на кшталт презентацій і обговорень із письменниками та літературознавцями. Це формат, який повертає моду на «культурну прогулянку біля дому»: вийшов на набережну — зайшов у книгарню — потрапив на розмову про книжку.

Окремо варто згадати «Закапелок» на Костянтинівській, який повернувся у вересні, зберігши ідентичність: кава від Tabir Coffee, просування мілітарної літератури, полиці для видавництв, чиї власники на фронті, і простір, де можна або активно спілкуватися, або тихо попрацювати. Дві зали — це інфраструктура під різні сценарії дозвілля: зустріч із друзями, робота з ноутбуком, камерний івент чи дискусія.

Найбільш «міський» формат року пропонує Readeat «Місто» на Князів Острозьких біля «Арсенальної». Тут книгарня буквально присвячена Києву та іншим містам: є окрема полиця з художніми й нонфік-виданнями про столицю, а також добірки про Нью-Йорк, Париж і навіть вигадані містечка з романів. Але головне — щосуботи команда проводить спільні екскурсії київськими вулицями із запрошеними гідами, письменниками й істориками. Це вже прямий формат «розваги»: книгарня стає точкою старту міської прогулянки, де книжка — не фінал, а пролог.

Цікаво, що в 2025-му виникають і молоді незалежні проєкти. «Чит Літ» на Джона Маккейна відкрили двоє студентів Києво-Могилянської академії. Вони працюють майже з 30 видавництвами, додають «френдлі браслети» для навігації жанрами, роблять виставки (зокрема студентські) та проводять книжкові клуби, паралельно подаючи фермерські чаї, каву й десерти. Це ще одна відповідь Києва на потребу в просторах, де можна бути в культурі без пафосу.

Jam Novell у «Французькому кварталі 2» розширює саму ідею книгарні як вечірнього місця: окрім книжок, улітку тут з’явилися диджей-сети та алкогольне меню із закусками, є дитячий куточок, книжкові клуби, колаж-практики для дорослих і читанки для дітей. Такий формат говорить просто: книжка не виключає вечір, музику й легкий соціальний шум — вона може бути в центрі цього сценарію.

І, нарешті, «великі» мережі теж грають у події. Розширення КСД у Smart Plaza Obolon біля «Мінської» супроводжується заходами — автограф-сесіями та презентаціями. Це важливо, бо популяризує подієвість у книжковій роздрібній торгівлі: читач приходить не лише купити, а й побачити автора, поставити питання, відчути спільність. У сумі ці відкриття формують карту нового дозвілля Києва: від вокзалу до ВДНГ, від Русанівки до Рейтарської, від Подолу до Печерська. І найцінніше тут — різні моделі однієї ідеї: читання як активність, що об’єднує людей і запускає події.