«Сталь. Фіалка. Лють» у філармонії: вечір сили, крихкості й молитви в музиці

    Поділитися

    Київська музична осінь 2025 року отримує подію, яку складно оминути всім, хто любить не просто концерти, а мистецькі висловлювання про наш час. Програма «Сталь. Фіалка. Лють», що відбудеться у Національній філармонії України в межах лінійки «Назустріч фестивалю КиївМузикФест – 2025», уже встигла стати резонансною ще до того, як пролунає перший акорд. Концерт мав відбутися у вересні, але через тривалу повітряну тривогу його довелося перенести на 2 грудня. Ця вимушена пауза лише підкреслила, наскільки крихкою є культурна реальність воюючого міста і як важливо, щоб у ній звучала сучасна українська музика.

    На сцену цього вечора вийдуть Національний ансамбль солістів «Київська камерата» та камерний хор «Київ» — два колективи, без яких важко уявити розвиток українського академічного простору останніх десятиліть. За пультом — всесвітньо відома диригентка Кері-Лінн Вілсон, чия кар’єра пов’язана з найкращими світовими сценами, але яка послідовно підтримує українські проєкти. Солістами виступлять сопрано Сусанна Чахоян, мецо-сопрано Ірина Петрова, скрипаль Кирило Бондар, а також фортепіанний дует Дмитра Таванця та Олександри Зайцевої. Цей ансамблевий склад уже сам по собі гарантує високий виконавський рівень, а в поєднанні з добірною програмою створює справжню подію.

    Перший відділ концерту — це інструментальна розмова про напругу й внутрішній рух. Камерний концерт № 2 Віктора Загорцева для скрипки, фортепіано та струнного оркестру поєднує в собі інтелектуальну побудову з емоційною гостротою. Тут скрипка й фортепіано взаємодіють як два характери, що сперечаються, підтримують і провокують одне одного, а струнний оркестр стає середовищем, у якому ця драматургія розгортається. Adagio Олександра Гоноболіна для струнних — ніби противага цьому внутрішньому напруженню: музика дихає повільніше, дозволяє слухачеві зосередитися, вслухатися у тонкі гармонії й тривале звучання струн.

    Центральна подія першого відділу — світова прем’єра концерту Олени Безбородько «Сталь. Фіалка. Лють» для фортепіано в 4 руки та струнного оркестру. Уже сама назва твору налаштовує на складний емоційний спектр. Сталь — це міцність, холод, витривалість; фіалка — крихкість, тиха сила, здатність вціліти у тіні; лють — концентрований вибух почуттів, реакція на несправедливість і насильство. Усі ці стани неминуче асоціюються з досвідом України останніх років, і можна очікувати, що партія фортепіано в чотири руки стане своєрідною «двоголосою свідомістю», а струнний оркестр — простором, де зіткнення й співжиття цих образів набувають звукової форми. Для слухачів це рідкісна можливість стати свідками народження твору тут і зараз — у місті, яке щодня відчуває на собі і сталь, і крихкість, і лють.

    Другий відділ програми звертається до сакральної теми — там, де сучасна музика не тікає від духовних сенсів, а навпаки, шукає для них нову мову. «Stabat Mater» Олексія Родіна для сопрано, мецо-сопрано та струнних апелює до давнього католицького тексту про страждання Богородиці біля хреста. У цьому творі два жіночі голоси стають не лише персонажами, а й уособленням болю, розділеного на двоє: особистого й колективного. Струнний оркестр тут не просто супроводжує, а розгортає емоційне тло, в якому страждання набуває етичного виміру й нагадує про ціну людського життя.

    «Kyrie Eleison» Богдани Фроляк для хору та оркестру — ще один важливий акорд вечора. Фраза «Господи, помилуй» у наш час звучить не як ритуальна формула, а як жива, майже фізична потреба. Композиторка відома своєю здатністю поєднувати простоту звернення з глибиною внутрішньої роботи, і в цьому творі хор постає як голос спільноти, яка шукає світла серед темряви. Оркестр, своєю чергою, підсилює драматизм, створює широкі звукові хвилі, в яких молитва набуває масштабу.

    Фінальна точка програми — світова прем’єра «Софії» Вікторії Польової для хору та оркестру. Навіть сама назва — «Софія», мудрість — задає тон твору як медитативній, але напруженій спробі наблизитися до чогось більшого, ніж людський досвід. Польова відома своєю здатністю працювати з тишею, протяжними звучаннями, внутрішнім світлом у музиці. Можна очікувати, що в «Софії» хор і оркестр сплестимуться в єдиний звуковий організм, де кожен голос важливий, але разом вони творять те саме невловиме поле сенсів, заради якого ми приходимо в зал філармонії.

    Партнером концерту став освітньо-культурний центр «Dom Майстер клас» — структура, яка вже давно підтримує проєкти сучасної академічної музики й створює містки між композиторами, виконавцями та публікою. Концерт вестиме Тетяна Філіпенко, яка допоможе слухачам побачити цілісність програми й краще відчути логіку поєднання творів. Для київської публіки це не просто ще один вечір симфонічної музики, а можливість в одному концерті почути кілька різних голосів сучасної України — жорсткої, тендітної, гнівної, молитовної.

    «Сталь. Фіалка. Лють» — подія, яка промовляє до нашого часу без посередників. Вона не дає готових відповідей, але ставить ті самі запитання, що звучать нині в кожній родині, у кожному місті, яке переживає тривоги й втрати. І, можливо, саме тому цей концерт варто пережити наживо — з першої ноти до останнього затихлого акорду.

    📍 Де: Національна філармонія України, Володимирський узвіз, 2, метро «Хрещатик» / «Поштова площа»
    🗓️ Коли: 02 грудня (вівторок), 18:00

    Схожі публікації

    Без Обмежень на терасі Gulliver: акустичний вечір над Києвом

    Гурт «Без Обмежень» готує для Києва особливий концерт, який...

    Місто в парку: київська легенда про фразу Шарля де Голля

    Київ має багато легенд, які не завжди потребують привидів,...

    Dita Galas: київська художниця, яка поєднала монументальний живопис, науку й пам’ять міста

    Марія Андріївна Лубинська, відома в мистецькому середовищі як Dita...

    Костюм як доказ епохи: у Києві розкажуть, як досліджують і відтворюють українське вбрання XVI–XVIII століть

    У Київському Будинку вчених відбудеться лекція «Дослідження та візуалізація...

    Смак у старих стінах: київські ресторани, де кухня зустрічається з історією міста

    Київська гастрономічна сцена давно вийшла за межі простої формули...