Національний музей бджільництва України

Національний музей бджільництва України відкрито наприкінці 1980-х – початку 1990-х років з ініціативи доктора наук Леоніда Боднарчука як структурний підрозділ Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича». Музей став першим і досі єдиним такого профілю в Україні, об’єднуючи науковий і просвітницький напрям. Його головна мета – зберігати історичне минуле пасічництва та пропагувати сучасні технології галузі. Це своєрідна школа патріотичного виховання: тут висвітлено історію вітчизняного бджільництва від давніх часів до сьогодення, що глибоко впливає на матеріальну та духовну культуру народу.

Експозиція музею

Експозиція музею простягається на закритій площі і на відкритому повітрі. Вона розділена на кілька тематичних залів та майданчики просто неба з оригінальними вуликами. Серед найцікавіших експонатів і розділів – старовинні плетені й колодні вулики, зібрані з різних куточків України; багатий набір бджолярського реманенту (ножі, димарі, вощини, медогонки тощо) від XIX століття; діорами та ілюстрації з історії пасічництва; а також наглядові (прозорі) вулики, у яких відвідувачі можуть спостерігати, як живуть бджоли і будують стільники.

Основні зали музею:

• Головний зал історії бджільництва – тут представлено матеріали та артефакти від перших форм господарського бортництва до сучасного пасічництва: дуплянки, вулики-доми з соломи й рогози, фотодокументи та особисті речі видатних вчених-пасічників. На великих настінних панно і вітринах можна прослідкувати розвиток бджолярської справи в Україні.
• Зал апітерапії – присвячений лікувальним властивостям бджолопродуктів. Тут є зразки апітерапевтичних препаратів, натуральних настоїв та мазей на основі меду, воску, прополісу тощо. У спеціальних демонстраційних кабінетах проводять сеанси «медового масажу». Також експонуються свічки, вироби з воску та макети вощинного заводу.
• Зал історії Інституту бджільництва – розповідає про створення і діяльність Інституту ім. П.І. Прокоповича. Тут виставлено документи і фото про академіка Прокоповича – винахідника рамкового вулика, а також інформацію про сучасні наукові розробки інституту (селекцію бджіл, застосування нанотехнологій тощо). Є і експозиція журналів «Пасіка» та «Український пасічник», що відображають розвиток «медової науки».
• Відкриті експозиції просто неба – на подвір’ї зібрані десятки різних вуликів: стародавні конструкції (кулясті і колодні) і найновіші моделі з сучасних матеріалів. Тут можна сфотографуватися в розрізаному макеті вулика й побачити об’ємний покажчик пасічного майна різних часів.

Додатково музей проводить дегустації меду різних сортів і продає фірмову пасічну продукцію. За бажанням відвідувачів організовують екскурсії з демонстрацією роботи справжнього вулика. Експозиція також знайомить із народними традиціями і святами пасічників: на виставках можна побачити ікони та обрядове начиння, пов’язані з медовими святами, дізнатися про історію медових обрядів і страв.

Щорічні події

Музей активно проводить культурно-освітні заходи. Щорічно 19 серпня тут урочисто святкують День пасічника – на території музею влаштовують великий медовий ярмарок, виступи фольклорних колективів та різноманітні майстер-класи. До програми входять народні театралізовані дійства, дегустації нових урожаїв меду, ярмарок традиційної продукції бджільництва та збут пасічного реманенту.

Крім того, музеєм організовуються сезонні виставки і ярмарки медово-апітерапевтичної тематики. Зазвичай весною (біля середини травня) проводиться перший ярмарок меду, приурочений до Всесвітнього дня бджіл. Влітку напередодні Медового Спаса (14 серпня) влаштовують медовий фестиваль – ще один ярмарок з конкурсами пасічників і народними гуляннями. Також музей долучається до професійних конференцій та освітніх проектів, а учні шкіл і студенти можуть брати участь у творчих конкурсах на пасічну тематику.

Увага: через карантинні обмеження після 2020 року музей працює в обмеженому режимі – відкриті тільки окремі зали, і відвідування можливе лише за попередньою домовленістю. Тож перед візитом слід узгодити час екскурсії або відвідування через офіційні контакти.