У глибині Києва, далеко від туристичних маршрутів і міської метушні, розташовані пам’ятники, що нагадують про одну з найжорстокіших і водночас майже забутих сторінок історії — масові вбивства пацієнтів Київської психіатричної лікарні імені Івана Павлова. Ці події тісно пов’язані з трагедією Бабиного Яру, хоча насправді розгорталися окремо та тривали довше....
У Києві, біля виходу зі станції метро «Дорогожичі», встановлено один із найзворушливіших пам’ятників міста — монумент дітям, розстріляним у Бабиному Яру. Цей меморіал став першим на Алей мучеників, що веде до центральної частини парку, розташованого на місці трагедії. Відкритий 30 вересня 2001 року — наступного дня після річниці початку...
У повоєнному Києві Сирецький парк і житлові масиви, що його оточують, приховують одну з найтрагічніших сторінок історії міста — територію колишнього нацистського концтабору, що діяв з 1942 до 1943 року. У цьому таборі загинуло щонайменше 25 тисяч осіб — переважно євреїв, радянських військовополонених, підпільників і цивільних. Умови були нелюдськими:...
Серед ландшафтів Бабиного Яру, місця, пронизаного трагедією та болем, у вересні 1991 року з’явився один із найважливіших пам’ятників новітньої української історії — «Менора». Встановлений на межі Єврейського та Кирилівського кладовищ, він став першим офіційним вшануванням єврейських жертв Голокосту в Києві. Символічно, що пам’ятник з’явився в момент народження незалежної України...
На тлі зростання суспільного тиску та безпрецедентної ініціативи українських інтелектуалів у 1960-х роках у Бабиному Яру постала скульптурна композиція, яка залишила неоднозначний слід в історичній пам’яті міста. Пам’ятник радянським громадянам та військовополоненим, відкритий 1976 року, став результатом не стільки щирого бажання вшанувати загиблих, скільки вимушеним кроком радянської влади, яка...
