У самому центрі Києва, на стіні Центральної синагоги по вулиці Шота Руставелі, скромно причаїлася бронзова мініскульптура. Це не просто артоб’єкт — це фрагмент великої історії, зафіксованої в рамках проєкту «Шукай!». Вона увічнює «Київський лист» — документ, що став першою письмовою згадкою про місто Київ і містить надзвичайно цінні відомості про юридичне й соціальне життя X століття.
«Київський лист» — це рекомендаційний документ, написаний на івриті близько 930–950 років. Його автори — члени київської хозарської громади, які звертаються до інших єврейських спільнот з проханням допомогти чоловіку на ім’я Яаков бен Ханукка. Його брат, позичивши гроші, загинув у дорозі, і Яаков, як поручитель, потрапив до боргової тюрми. Спільнота визволила його, зібравши частину боргу, а решту вирішила покрити через колективну допомогу. З цим листом Яаков вирушив у подорож за межі Русі — аж до Каїру, де й зберігся цей унікальний артефакт.
Цей документ знайшли лише у 1962 році в Каїрській генізі — архіві старовинних єврейських рукописів, що зберігався в синагозі Бен Езра. Американський історик Норман Голб, розшифрувавши його, підтвердив, що документ дійсно походить з Києва: в одному з рядків читаємо фразу «Ми, спільнота Києва…». Отже, цей лист не лише свідчить про назву міста, а й про існування розвиненої правової культури в ньому вже в X столітті.
Саме ця історія і стала основою для створення мініскульптури в рамках проєкту «Шукай!», ініційованого Юлією Бевзенко — київською гідесою та амбасадоркою міста. Проєкт має на меті відкрити мешканцям і гостям столиці маловідомі, але значущі сторінки історії Києва. Кожна мініскульптура супроводжується QR-кодом, за яким можна дізнатись більше про подію чи об’єкт, який вона репрезентує.
«Київський лист» у бронзі — це символ стійкості, взаємодопомоги та пам’яті. Це не просто музейна репліка, а нагадування, що історія Києва — багатогранна, поліетнічна й глибоко вкорінена в загальноєвропейський культурний контекст. Мініскульптура створює емоційний місток між сучасним мешканцем і середньовічним Яаковом, який вірив у силу громади.
Цей об’єкт підкреслює головну ідею проєкту «Шукай!» — історія міста жива і поруч. Іноді вона ховається у несподіваних місцях — на фасадах будівель, біля входів до підземки, на перехрестях вулиць. Але варто лише зупинитися і придивитися — і Київ починає говорити своїми малими бронзовими голосами.
