Аркадій Семенович Гарцман — український поет, сценарист, актор і автор текстів пісень, який став частиною культурного обличчя Києва. Його життя — це приклад людини, яка пройшла шлях від інженера до відомого митця, зумівши залишитися щирим, іронічним і по-київськи мудрим. Він народився 1 травня 1947 року в Києві, де прожив усе життя і де 23 червня 2022 року завершив свій шлях.
Після школи Гарцман працював слюсарем на заводі, згодом інженером у автобусному парку. Проте справжнє покликання він знайшов у творчості. У 1980-х роках, коли на Київській кіностудії створювали мультфільм «Острів скарбів», він надіслав режисеру Давиду Черкаському власні тексти пісень. Композитор Володимир Бистряков написав на них музику, і саме з цього моменту Гарцман став частиною великого мистецького процесу. Його пісні «Пісня про шкоду пияцтва», «Пісня про користь спорту», «Пісня про жадібність» одразу стали класикою української анімації.
Його талант до слова відкрив шлях до естради. Гарцман співпрацював із провідними композиторами — Володимиром Бистряковим, Катериною Семеновою, Олександром Жилінським, Русланом Квінтою. Його пісні виконували Алла Пугачова, Софія Ротару, Таїсія Повалій, Микола Караченцов, Євген Паперний, Андрій Данилко (Вєрка Сердючка). Серед найвідоміших — «Эй, капитан!», «Ехать — значит ехать», «Осенние цветы», «Гулянка», «Тук-тук-тук». Його тексти були яскравими, дотепними, з легкою ностальгією і глибокою людяністю.
У 1990 році разом із Робертом Віккерсом Гарцман заснував гумористичну газету «Блин» у Києві, де працював заступником головного редактора. Газета стала популярною завдяки тонкому гумору, дотепним заміткам і його інтерв’ю з відомими діячами культури. Його публікації також з’являлися в «Дзеркалі тижня», де він виступав не лише як журналіст, а як уважний спостерігач за життям і творчістю інших.
Окрім пісень і публіцистики, Гарцман писав сценарії. Разом з Ігорем Шубом він створив низку телевізійних фільмів і серіалів — «Сорочинський ярмарок», «Королева бензоколонки 2», «Танго кохання», «Індійське кіно», «Попелюшка з причепом», «Маруся», «Джамайка», «Дворняжка Ляля», «Райське місце». Його сценарії відрізнялися живим діалогом і теплим, людяним гумором.
Не менш яскравою сторінкою стала його акторська діяльність. Аркадій Гарцман знявся у десятках фільмів і серіалів, найвідоміші з яких — «Утьосов. Пісня довжиною в життя», де він зіграв Ісаака Бабеля, та «Ліквідація», де його полковник Воробйов став одним із найколоритніших образів. Він також грав у серіалах «Повернення Мухтара», «Таємниця Святого Патрика», «Бідна Саша». Його акторська гра завжди була природною: він не грав, а жив у кадрі, залишаючись самим собою — добрим, іронічним, справжнім.
Аркадій Гарцман ніколи не прагнув слави. Він працював із задоволенням, любив своє місто, своїх колег і життя загалом. Його Київ — це місто з посмішкою, із запахом кави і старими подвір’ями, де звучить музика й чути жарти. Саме таким його бачать і відчувають у його піснях. Його творчість — це щира сповідь людини, що любила сміятися, навіть коли було сумно, і завжди знаходила світло у дрібницях.
Помер Аркадій Гарцман 23 червня 2022 року, на 76-му році життя. Звістку про його смерть повідомила донька Вікторія Аронова. Разом із ним пішла ціла епоха теплого київського гумору, доброї пісні і щирого слова. Але його голос і досі звучить — у кадрах фільмів, у піснях, у пам’яті людей, які відчули його людяність і талант.