Коли ж святкувати Різдво в Україні – 25 грудня чи 7 січня? Ця дилема останнім часом перестала бути суто теоретичною і перетворилася на реальне суспільне питання. Багатовікова традиція відзначати Різдво 7 січня, що здавалася невід’ємною частиною української культури, нині переглядається. У 2023 році Україна на офіційному рівні перенесла святкування Різдва Христового на 25 грудня – вперше більш ніж за століття наша країна відзначає це велике свято разом з більшістю християнського світу. Чому так сталося і чи правильно вчинили, змінивши дату? Спробуймо розібратися в цій історії.
Передусім варто розуміти, що 25 грудня та 7 січня – це фактично одна і та сама дата Різдва, просто за різними календарями. Історично церква встановила святкування Різдва Христового 25 грудня (день зимового сонцестояння за старим стилем), але протягом століть виникла різниця в літочисленні. Ще у 1582 році католицька церква здійснила календарну реформу: Папа Григорій XIII запровадив більш точний григоріанський календар замість неточного юліанського, який відставав від астрономічного часу. Західні країни швидко перейняли новий стиль, тоді як православний світ тоді відмовився його прийняти – здебільшого з політичних мотивів неприйняття всього “римського”. Унаслідок цього християни опинилися на двох різних календарях. Ті, хто жив за юліанським календарем, продовжували святкувати Різдво “25 грудня” за своїм старим стилем, що відповідало 7 січня за міжнародним (григоріанським) календарем. Таким чином з’явилося розділення на дві дати, яке зберігається аж до сьогоднішнього дня.
Українська традиція святкувати Різдво 7 січня сформувалася під впливом історичних обставин та російської церковної влади. У дореволюційні часи, коли більша частина українських земель входила до складу Російської імперії, і держава, і церква користувалися юліанським календарем. Після революції та проголошення незалежності Української Народної Республіки в 1918 році уряд перейшов на європейський (григоріанський) календар, однак православна церква лишилася на старому стилі. В радянський період склався своєрідний парадокс: офіційно радянська влада ввела новий календар для цивільного життя, але релігійні свята продовжували неофіційно відзначатися за юліанським календарем. Більшовики спершу взагалі намагалися викорінити Різдво – у 1920-30-х роках свято було фактично заборонене, а всі різдвяні традиції (як-от прикрашання ялинки чи колядування) переносилися на Новий рік. Та попри гоніння, частина людей продовжувала ходити до церкви і святкувати 7 січня – іншої дати церква не визнавала. Так 7 січня закріпилося як “православне Різдво” в суспільній свідомості.
Важливо розуміти, що святкування саме 7 січня було підсилене політикою радянської та російської влади. Держава фактично підтримувала існування різних календарів: населення жило за новим стилем, а православна церква – за старим. Це навмисно тримало українців у спільному часовому просторі з Росією. Різдво 7 січня стало маркером належності до російсько-імперської церковної традиції. Натомість наші західні сусіди – поляки, литовці та інші європейські народи – святкували 25 грудня, і колись українці теж мали з ними спільні обряди, поки імперська система не ізолювала нас на свій лад. Тож популярна думка, що “завжди святкували 7 січня”, насправді є міфом: це відносно нова традиція, закріплена більше політикою, ніж релігією.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року надало календарному питанню нового значення. Те, що раніше сприймалося як безневинна традиція, тепер багато хто розцінив як елемент культурного впливу держави-агресора. На хвилі патріотичного підйому та деколонізації свідомості дедалі більше українців замислилися: чому ми маємо святкувати разом із країною, яка веде проти нас війну? Відмова від “московського” календаря почала сприйматися як логічний крок до утвердження власної ідентичності. Святкувати Різдво 7 січня поряд з Росією для значної частини суспільства стало морально неприйнятно. Цей психологічний зсув зробив можливим те, що ще десятиліття тому видавалося немислимим: масовий перехід на нову дату святкування.
Ще один аргумент на користь змін – це досвід світового православ’я. Вселенський патріархат (Константинополь) та більшість православних церков у інших країнах вже давно користуються новоюліанським календарем. Ця система збігається з григоріанським календарем щодо всіх нерухомих свят, тож їхні віряни святкують Різдво саме 25 грудня. Наприклад, церкви Румунії, Греції, Болгарії, Польщі та ряд інших православних громад святкують разом з західними християнами. Насправді лише кілька православних церков у світі досі тримаються старого стилю – серед них Російська, Сербська, Єрусалимська та Грузинська. Отже, продовжуючи святкувати 7 січня, Україна лишалася в меншості навіть серед православних. Перехід на 25 грудня фактично приєднує нас до загальнохристиянського календаря. Українські віряни тепер разом з більшістю світу славлять народження Христа в один день – 25 грудня, а не двома тижнями пізніше.
Суспільний запит на зміну дати назрівав поступово, але різко зріс після початку війни. Якщо раніше переважна більшість українців дотримувалася старої дати, то в 2022–2023 роках настрої змінилися. За даними соціологічних опитувань, частка тих, хто підтримує святкування Різдва 25 грудня, зросла в кілька разів. Напередодні зими 2023 року близько половини громадян заявляли, що планують відзначати Різдво саме 25 грудня. Лише відносно невелика частина людей збиралася триматися виключно 7 січня. Багато сімей, втім, вирішили у перехідний період святкувати двічі – і 25 грудня, і 7 січня. Такий підхід дозволяє і вшанувати звичку, і спробувати нововведення, не створюючи розколу між поколіннями. Але тенденція очевидна: все більше українців хочуть єдиного Різдва разом з усім світом наприкінці грудня.
Важливо, що ініціатива зміни календаря виходила як від суспільства, так і від церковних ієрархів. Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) – дві найбільші конфесії країни – у 2023 році майже одночасно оголосили про перехід на новий календар. ПЦУ ще з кінця 2022-го дозволила громадам проводити різдвяні богослужіння і 25 грудня за вибором. А 24 травня 2023 року архієреї ПЦУ офіційно затвердили перехід на новоюліанський календар з 1 вересня. УГКЦ також у лютому 2023 року оголосила, що з початком церковного року (від 1 вересня 2023-го) перейде на новий стиль для всіх фіксованих свят. Це означає, що відтепер і православні, і греко-католики в Україні однаково святкуватимуть Різдво 25 грудня. Всі інші нерухомі свята також посунулися на 13 днів назад: наприклад, День Святого Миколая тепер 6 грудня (замість колишнього 19-го), Водохреще – 6 січня (замість 19 січня) і так далі. Великдень, щоправда, як рухоме свято, поки обчислюється за старою традицією – це окреме питання, яке обговорюється між церквами.
Держава закріпила ці зміни на офіційному рівні. 28 червня 2023 року президент Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про перенесення державного святкування Різдва. Парламент підтримав його, і 28 липня закон був підписаний. В Кодексі законів про працю статтю про святкові дні виклали по-новому: 25 грудня офіційно визначено Різдвом Христовим в Україні, а норма про 7 січня вилучена. У пояснювальній записці прямо зазначалося, що мета – “відмова від російської спадщини нав’язування відзначення Різдва 7 січня“. Тобто законодавці відкрито назвали стару дату радянсько-російським спадком, від якого слід відмовитися. Цей крок став логічним продовженням політики декомунізації та дерусифікації, що триває в Україні вже кілька років. До речі, ще в 2017 році український уряд зробив перший крок назустріч змінам, додавши 25 грудня до переліку вихідних. Відтоді кілька років поспіль в країні фактично святкували двічі – обидві дати були офіційними неробочими днями. Але починаючи з 2023-го Україна, по суті, зробила остаточний вибір на користь однієї дати – грудневої.
Перехід на нову дату відбувається відносно гладко, хоч і не без емоцій. Багато людей сприйняли реформу з ентузіазмом, як очищення від “духу імперії”. Інші, особливо старші покоління, спочатку були спантеличені: адже все життя звикли, що Різдво після Нового року. Деякі родини мають родичів, які й далі хочуть колядувати 7 січня – у таких випадках нерідко вирішують відзначити тихо і цю дату, аби нікого не образити. Втім, загальна атмосфера в суспільстві нині схиляється до підтримки змін. У церквах 25 грудня 2023 року вперше пройшли масові різдвяні літургії, які зібрали чимало вірян. Для багатьох це був історичний момент – спільна радість Різдва одночасно з усім світом.
В Україні все ще діє Православна церква, що дотримується старого стилю – колишня УПЦ Московського патріархату. Вона офіційно заявила про розрив з Москвою, але календар не змінила і продовжує служити за юліанським календарем. Її прихожани, ймовірно, святкуватимуть 7 січня, як і раніше. Проте вплив цієї церкви нині значно менший, ніж колись: за час війни сотні громад перейшли від неї до ПЦУ, держава звинувачує деяких її священників у співпраці з ворогом. Тож старий церковний уклад поволі відходить разом із тією епохою, яку він уособлював.
Чи правильним було рішення змінити дату святкування Різдва? Багато хто вважає, що так. Адже йдеться не про зміну суті свята, а лише про календар. В самому християнському вченні немає догми щодо саме 7 січня – це тільки питання зручності та традиції. Натомість перехід на 25 грудня повертає українців до кола світової християнської сім’ї, де всі святкують разом. Українські релігійні лідери наголошують, що жодної “зради віри” тут немає: навпаки, виправляється давня календарна несправедливість. Україна символічно розриває пута колоніального минулого, в якому навіть час свят накладалися з оглядкою на Москву. Тепер ми святкуємо Різдво вільно, незалежно і по-своєму – як це роблять цивілізовані народи світу. Аргументи ж проти нового календаря поступово втрачають силу. Хтось казав, що не варто ламати “дідівські” звичаї, але війна та історичні обставини показали, що не все старе є справжньою традицією. Святкування 7 січня – це, по суті, радянсько-імперський анахронізм, який більше не відповідає ні духу часу, ні прагненням українців. Залишивши його позаду, суспільство отримало шанс відновити власні традиції у гармонії з рештою християнського світу.