Парк «Муромець», розташований між Оболонню та Троєщиною, здається ідеальним місцем для відпочинку: тиша природи, гладь води, монументальність постаті Іллі Муромця. Проте за ідилією цього простору ховаються стародавні легенди, загадкові символи та нез’ясовані події, що додають парку містичної аури. Усе починається з імені. Чому саме Ілля Муромець — билинний герой, який ніколи не мав безпосереднього зв’язку з цими київськими землями, став головною постаттю нового бренду парку? Відповідь може лежати в глибинах міської міфології та забутих архетипів, що були активовані разом зі встановленням його фігури.
Зміна назви з радянського «Парк Дружби Народів» на «Муромець» ініціювала не лише символічну трансформацію, а й, на думку деяких київських езотериків, відкрила портал до глибших, первісних пластів енергії цього місця. За переказами, острів, де розташований парк, у княжі часи мав ритуальне значення. Тут, за однією з легенд, князь Володимир Великий проводив очищення воїнів, які поверталися з походів. Археологи натрапляли на свідчення давніх поховань, які пов’язують із культовими практиками дохристиянського періоду. Етнографи фіксували розповіді старожилів про дивні тіні, що з’являлися в тумані над річкою, і про звуки бою, які начебто чули надвечір на берегах Чорторию.
Аура, яку створює монумент Іллі Муромця, не викликає однозначних емоцій. Дехто вважає його охоронцем, а дехто — мовчазним свідком розколу. Меморіальний сад, розбитий у формі зірки з 15 секторів, які відповідали республікам СРСР, тепер здається ритуальним простором. Тут панує дивна симетрія, яка при уважному погляді нагадує культові структури. Висаджені дерева — явори, барбариси, дуби, клени — наче енергетичні стовпи, що зберігають сліди давніх обрядів. Після заходу сонця, коли парк порожніє, тут можна відчути щось більше, ніж просто тінь дерев — ніби сама земля пам’ятає закляття, принесені на її територію.
З парком пов’язують чимало аномалій. Наприклад, у 2019 році місцеві ЗМІ писали про серію зникнень собак, які гуляли без повідків. Усі випадки траплялися біля підніжжя пам’ятника богатирю. Волонтери шукали сліди, але не знаходили нічого — жодних кісток, шерсті, навіть ланцюжків. Очевидці згадували про дивну тишу, яка наче поглинала звук у цій частині парку. Один із рятувальників розповідав, що під час робіт на набережній його компас кілька хвилин крутився навколо осі, хоч у місті геомагнітні збурення не були зафіксовані.
Особливої містики додає пляж «Чорторий». Його назва сама по собі походить від давнього слов’янського кореня «чорт» і «рій» — тобто «місце, де снують нечисті сили». За старовинними картами, саме в цьому районі колись стояла капище, де приносили жертви стихіям води та лісу. І хоча сучасні пляжі радують лежаками й мангалами, вночі сюди навідуються не лише рибалки. За словами місцевих охоронців, у глуху ніч тут не раз бачили жінку в білому, яка мовчки ходить берегом, залишаючи сліди там, де пісок сухий. Вважається, що це дух киянки, яка втопилася під час повені 1970-х років, коли парк ще тільки будувався.
Але наймістичнішим залишаються розповіді про «голос богатиря». За словами кількох груп йогів, які практикують у парку влітку, під час медитації вони чули гул — глибокий низький звук, схожий на голос із печери. Його джерело не вдалось виявити. Деякі вважають, що це підземні колектори резонують, інші ж говорять про «розбуджену силу», яку вивільнило встановлення статуї. Після цього випадку спостерігали аномальну поведінку птахів у парку — вони сідали зграями на монумент, виводили з ладу камери відеоспостереження й навіть нападали на туристів.
Не всі київські легенди мають щасливе завершення, й парк «Муромець» — яскравий приклад того, як місто зберігає в собі пласти часу, які прориваються крізь сучасність. Простір між Оболонню та Троєщиною став ареною перетину історичних епох, міфів і новітньої урбаністики. Тут зустрічаються давні духи й бетонні велодоріжки, язичницькі обряди й дитячі атракціони.
Можливо, сила Іллі Муромця дійсно стоїть на сторожі міста. А можливо, пам’ятник лише символізує рівновагу між двома світами — видимим і невидимим, забутим і тим, що чекає на нове відкриття. Парк «Муромець» залишається місцем, де кожна стежка веде не лише до річки, а й у глибини київської міфології. Саме тут Київ показує не лише красу, а й тінь своєї душі — древню, сильну, загадкову.
Як дістатись до Парку «Муромець» в Києві
Контакти
📍проспект Степана Бандери, 19, Київ, 01001