Музей «Київський фарфор» — унікальний простір, що зберігає спадщину одного з найяскравіших явищ декоративно-ужиткового мистецтва України другої половини ХХ століття. Його основою стала приватна колекція Романа та Тетяни Сазонових, зібрана з 2008 року, що поступово перетворилася на цілісну культурну ініціативу. Музей не має власного стаціонарного приміщення, натомість функціонує як мобільна виставкова структура, презентуючи експозиції у провідних музеях Києва та України. Кожна така виставка стає подією, яка не лише демонструє витончену порцеляну, а й відтворює естетику, дух і творчі пошуки українських майстрів Київського експериментального кераміко-художнього заводу (КЕКХЗ).
Колекція налічує близько тисячі експонатів, серед яких — порцелянові скульптури, вази, декоративні тарелі, плакетки та сувенірна продукція. Особливу цінність має авторський підхід — кожен експонат створено визначними художниками і скульпторами, які працювали на КЕКХЗ. Серед них — Олександр Сорокін, Оксана Жникруп, Ольга Рапай-Маркіш, Віра Павленко, Ганна Калуга, Владислав Щербина, Світлана Голембовська та інші, імена яких добре знані колекціонерам і поціновувачам порцеляни. Експонати відображають тематику української культури: сцени з народних обрядів, фольклору, театру, літератури. Порцеляна стає тут не просто матеріалом, а мовою — візуальною розповіддю про українську ідентичність, стилістику та традиції. Окрім предметного ряду, музей зібрав біографічні довідки та архівні матеріали про найяскравіших митців КЕКХЗ.
Окрема сторінка діяльності музею — виставкова практика. У лютому 2019 року в Музеї історії Києва відбулася виставка «Перлини київського фарфору», де глядачі мали змогу побачити порцелянові сценки з театральних вистав і народного життя, петриківський розпис на вазах, образи героїв літературної класики. У травні того ж року у Музеї книги та друкарства в Острозі експонували 66 скульптурних робіт, декоративні тарелі та авторські брелоки до 90-річчя з дня народження Ольги Рапай-Маркіш. Команда музею також активно займається просвітницькою діяльністю, зокрема створенням документальних фільмів про історію заводу й долі його майстрів. Таким чином, музей «Київський фарфор» є не лише колекцією речей, а платформою для збереження художньої школи й відновлення національної пам’яті про українську порцеляну.
