Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» — це унікальний музейний комплекс, що виник на основі військового укріплення Госпітального бастіону. Його експозиції охоплюють дві ключові теми: розвиток фортифікаційної справи на теренах України та історію використання самих споруд фортеці. Центральною локацією виступає Косий капонір, де сьогодні функціонує головна виставка. До складу музею входять і інші об’єкти оборонного призначення: Башта №4 на вул. Старонаводницькій та Лисогірський форт, розташований у межах природного парку «Лиса гора». Таким чином, музей поєднує архітектурну спадщину, військову історію та природоохоронну функцію, демонструючи багатогранність історії оборони Києва.
Історія музею нерозривно пов’язана з драматичними подіями XX століття. Після відкриття першої експозиції у 1930-х роках як частини Музею Революції, Косий капонір став об’єктом репресивної політики: у 1935–1940 рр. значна частина музейного персоналу була репресована, а сам музей — закритий. У повоєнні роки приміщення використовувалося армією та орендувалося під фабрику. Лише у 1967 р. було прийнято рішення про відновлення музею, і з 1971 р. він функціонує як публічний простір для дослідження історії Києва та його фортифікацій. Вже в 1991 р. музей набув нової ідентичності як історико-архітектурна пам’ятка «Київська фортеця», а в 2007 р. — національного статусу, що закріпило його значення в культурній карті України. Важливою віхою стало і проведення реконструкцій та протиаварійних робіт у 2020–2021 роках, що засвідчили підтримку музею з боку київської влади та громадськості.
Сьогодні Київська фортеця виступає не лише як музей пам’яті, а як активний учасник сучасного культурного процесу. Вона зберігає пластичну пам’ять про минулі сторінки військової, політичної та архітектурної історії столиці. Свідченням цього є й визнання на державному рівні — випуск художнього конверта Укрпоштою та пам’ятної монети Національним банком у 2021 році. Ці символічні кроки підкреслюють важливість інституції як точки опори в національній історичній нарації. Музей не лише демонструє артефакти, а й ставить питання про пам’ять, ідеологію, спадщину та силу громадського спротиву у складні часи. Київська фортеця — це живий ландшафт історії, де минуле перегукується з сучасністю, а фортифікація перетворюється на інструмент культурного діалогу.
